МІНІМАЛЬНІ ОСНОВНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДЕРЖАВ ЩОДО ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
Ключові слова:
право на здоров’я, громадське здоров’я, мінімальні основні зобов’язання, зобов’язання держав
Анотація
Аналізуються положення міжнародних договорів у сфері захисту прав людини стосовно мінімальних основних зобов’язань держав щодо громадського здоров’я. Досліджується категорія «мінімальні основні зобов’язання», визначаються особливості останніх Наводиться перелік мінімальних основних зобов’язань держав, виходячи з розуміння громадського здоров’я як науки та мистецтва попередження захворювань, продовження життя та зміцнення здоров’я за допомогою організованих зусиль суспільства та як національної системи охорони здоров’я.
Посилання
1. Замечание общего порядка № 3 (1990). Природа обязательств государств-участников (п. 1 ст. 2 Пакта): Комитет по экономическим, социальным и культурным правам ООН. Международные договора по правам человека. Т. 1: Подборка замечаний общего порядка и общих рекомендаций, принятых договорными органами по правам человека. HRI/GEN/1/Rev.9 (Vol. 1). 27 May 2008. URL: https://digitallibrary.un.org/record/629675/files/HRI_GEN_1_Rev.9%28Vol.I%29-RU.pdf (дата обращения: 03.04.2018).
2. Рабінович П. Міжнародні стандарти прав людини: властивості, загальне поняття, класифікація. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 1 (84). С. 19–29.
3. Теорія держави і права: Академічний курс: підручник / за ред. О. Зайчука, Н. Оніщенко. К.: Юрінком-Інтер, 2006. 688 с.
4. Setting international standards in the field of human rights: UN General Assembly Resolution 41/120, 97-th plenary meeting, 4 December 1986. A/RES/41/120. URL: http://www.un.org/documents/ga/res/41/a41r120.htm (дата звернення: 03.04. 2018).
5. Карташкин В. Права человека в международном и внутригосударственном праве. М.: Институт государства и права РАН, 1995. 132 с.
6. Giacca G. Economic, Social, and Cultural Rights in Armed Conflict. Oxford: Oxford University Press, 2014. 297 p.
7. Hendriks A. The Right to Health in National and International Jurisprudence. European Journal of Health Law. 1998. № 5. P. 389–408.
8. Ляхівненко С. Міжнародні правові стандарти: до визначення поняття та видової характеристики. Держава і право. 2011. № 51. С. 666–672.
9. Пчелинцев В. Международное сообщество и развивающиеся страны: социальное измерение глобализации в ХХІ в. Глобализация как фактор социальных перемен в современном мире: сб. обзоров и реф. / отв. ред. С. Веселовский. М., 2012. 224 с. С. 55–113.
10. Часто задаваемые вопросы относительно экономических, социальных и культурных прав. Изложение фактов № 33 / Управление Верховного комиссара ООН по правам человека. 2009. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Issues/ESCR/FS%20FAQ%20on%20ESCR-rus.pdf (дата обращения: 18.04.2018).
11. Coomans F. In Search of the Core Content of the Right to Education. Brand Danie and Sage Russell. Exploring the Core Content of Economic and Social Rights: South African and International Perspectives. Michigan: Protea Book House, 2002. 268 p.
12. Young K.G. Constituting Economic and Social Rights. Oxford: Oxford University Press, 2012. 384 p.
13. Substantive issues arising in the Implementation of the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: Poverty and International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: Statement adopted be the Committee on Economic, Social and Cultural Rights on 4 May 2001. Geneva,
23 April – 11 May 2001. E/C. 12/2001/10. URL: http://www2.ohchr.org/english/bodies/cescr/docs/statements/E.C.12.2001.10Poverty-2001.pdf (дата звернення: 10.04.2018).
14. Замечание общего порядка № 14 (2000). Право на наивысший достижимый уровень здоровья (ст. 12 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах): Комитет по экономическим, социальным и культурным правам ООН. Женева, 25 апреля – 12 мая 2000 г. UNDoc. E/C.12/2000/4.
15. Беляков А. Международно-правовые проблемы обеспечения здравоохранения: дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Международное право. Европейское право»; Институт государства и права Российской академии наук. М., 2009. 182 с.
16. Chapman A. Globalization, human rights, and the social determinants of health. Bioethics. 2009. № 23.2. Р. 97–111.
17. International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: UN General Assembly, Adopted by resolution 2200A (XXI) of 16 December 1966. URL: http://www.ohchr.org/Documents/ProfessionalInterest/cescr.pdf (дата звернення: 10.04.2018).
18. Шутак І. Юридична техніка міжнародного права (загальнотеоретичний аспект). Вісник Національної Академії прокуратури України. 2011. № 3. С. 69–75.
19. Демченко І. Соціальні детермінанти здоров’я та право: взаємозв’язок, суть та значення. Медичне право. 2017. № 1 (19). С. 11–20.
20. Ashton John. Acheson: a missed opportunity for a new public health. British Medical Journal. 1988. № 296. P. 231–232.
21. Saul Ben, Kinley D., Mowbray J. The International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. Commentary, Cases and Materials. New York: Oxford University Press, 2014. 1292 p.
22. Алма-Атинская декларация, принята Международной конференцией по первичной медико-санитарной помощи, Алма-Ата, 12 сентября 1978 г. URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/almaata78.shtml (дата обращения: 02.04.2018).
2. Рабінович П. Міжнародні стандарти прав людини: властивості, загальне поняття, класифікація. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 1 (84). С. 19–29.
3. Теорія держави і права: Академічний курс: підручник / за ред. О. Зайчука, Н. Оніщенко. К.: Юрінком-Інтер, 2006. 688 с.
4. Setting international standards in the field of human rights: UN General Assembly Resolution 41/120, 97-th plenary meeting, 4 December 1986. A/RES/41/120. URL: http://www.un.org/documents/ga/res/41/a41r120.htm (дата звернення: 03.04. 2018).
5. Карташкин В. Права человека в международном и внутригосударственном праве. М.: Институт государства и права РАН, 1995. 132 с.
6. Giacca G. Economic, Social, and Cultural Rights in Armed Conflict. Oxford: Oxford University Press, 2014. 297 p.
7. Hendriks A. The Right to Health in National and International Jurisprudence. European Journal of Health Law. 1998. № 5. P. 389–408.
8. Ляхівненко С. Міжнародні правові стандарти: до визначення поняття та видової характеристики. Держава і право. 2011. № 51. С. 666–672.
9. Пчелинцев В. Международное сообщество и развивающиеся страны: социальное измерение глобализации в ХХІ в. Глобализация как фактор социальных перемен в современном мире: сб. обзоров и реф. / отв. ред. С. Веселовский. М., 2012. 224 с. С. 55–113.
10. Часто задаваемые вопросы относительно экономических, социальных и культурных прав. Изложение фактов № 33 / Управление Верховного комиссара ООН по правам человека. 2009. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Issues/ESCR/FS%20FAQ%20on%20ESCR-rus.pdf (дата обращения: 18.04.2018).
11. Coomans F. In Search of the Core Content of the Right to Education. Brand Danie and Sage Russell. Exploring the Core Content of Economic and Social Rights: South African and International Perspectives. Michigan: Protea Book House, 2002. 268 p.
12. Young K.G. Constituting Economic and Social Rights. Oxford: Oxford University Press, 2012. 384 p.
13. Substantive issues arising in the Implementation of the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: Poverty and International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: Statement adopted be the Committee on Economic, Social and Cultural Rights on 4 May 2001. Geneva,
23 April – 11 May 2001. E/C. 12/2001/10. URL: http://www2.ohchr.org/english/bodies/cescr/docs/statements/E.C.12.2001.10Poverty-2001.pdf (дата звернення: 10.04.2018).
14. Замечание общего порядка № 14 (2000). Право на наивысший достижимый уровень здоровья (ст. 12 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах): Комитет по экономическим, социальным и культурным правам ООН. Женева, 25 апреля – 12 мая 2000 г. UNDoc. E/C.12/2000/4.
15. Беляков А. Международно-правовые проблемы обеспечения здравоохранения: дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Международное право. Европейское право»; Институт государства и права Российской академии наук. М., 2009. 182 с.
16. Chapman A. Globalization, human rights, and the social determinants of health. Bioethics. 2009. № 23.2. Р. 97–111.
17. International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights: UN General Assembly, Adopted by resolution 2200A (XXI) of 16 December 1966. URL: http://www.ohchr.org/Documents/ProfessionalInterest/cescr.pdf (дата звернення: 10.04.2018).
18. Шутак І. Юридична техніка міжнародного права (загальнотеоретичний аспект). Вісник Національної Академії прокуратури України. 2011. № 3. С. 69–75.
19. Демченко І. Соціальні детермінанти здоров’я та право: взаємозв’язок, суть та значення. Медичне право. 2017. № 1 (19). С. 11–20.
20. Ashton John. Acheson: a missed opportunity for a new public health. British Medical Journal. 1988. № 296. P. 231–232.
21. Saul Ben, Kinley D., Mowbray J. The International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. Commentary, Cases and Materials. New York: Oxford University Press, 2014. 1292 p.
22. Алма-Атинская декларация, принята Международной конференцией по первичной медико-санитарной помощи, Алма-Ата, 12 сентября 1978 г. URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/almaata78.shtml (дата обращения: 02.04.2018).
