ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Сподарик Ю. В. Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень проти журналістської діяльності. – Стаття.
У статті аналізуються окремі проблемні питання кримінально-правової кваліфікації правопо-
рушень проти журналістської діяльності. Досліджено поняття, значення та важливість правильної кваліфікації для здійснення правосуддя відповідно до закону. Розглянуто основні істотні ознаки, встановлення яких є обов’язковим для правильної кваліфікації кримінальних правопорушень, що
посягають на законну професійну діяльність журналістів. Проаналізовано статтю 171 Кримінального кодексу України, якою передбачено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та додаткові спеціальні, зокрема ст. ст. 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 Кримінального кодексу України, зроблено висновок про ускладнення процесу кваліфікації з появою нових статей у кримінальному законі. Зокрема, постає питання про відмежування та співвідношення, до прикладу норм, передбачених статтями 129 «Погроза вбивством» та 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста», 194 «Умисне знищення або пошкодження майна» та 347-1 «Умисне знищення або пошкодження майна журналіста», 115 (п. 8 ч. 2) «Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку
з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку» та 348-1 «Посягання на життя журналіста», 147 «Захоплення заручників» та 349-1 «Захоплення журналіста як заручника» Кримінального кодексу України. З’ясовано, що в одних випадках підставою їх відмежування є різногороду потерпілий, в інших – мета вчинення кримінального правопорушення чи розмір заподіяної шкоди. Розглянуто ст. 163 «Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер» та ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», які було
доповнено кваліфікуючими ознаками стосовно журналістів, та доведено недоцільність та неефек-
тивність проведених змін. Зроблено висновок про механічно ускладнений законодавцем процес кваліфікації, а також збільшення кількості помилок у разі кваліфікації саме через надмірну кількість норм, що регулюють журналістську діяльність.