ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ ПРЕТЕНДЕНТАМИ НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ В УКРАЇНІ

ЧИ ДОСКОНАЛОЮ Є НОВІТНЯ НОРМАТИВНО ЗАКРІПЛЕНА ПРОЦЕДУРА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ?

Анотація

Коломоєць Т. О., Колпаков В. К., Кушнір С. М. Вільне володіння державною мовою претендентами
на державну службу в Україні: чи досконалою є новітня нормативно закріплена процедура визначення
рівня? – Стаття.
Прагнення сформувати «якісне» кадрове забезпечення державної служби, визначення нових
пріоритетів функціонування державної мови, результати якої зафіксували нову модель дотри-
мання загальної вимоги для доступу до державної служби – іспит на рівень володіння державною
мовою, – актуалізували спеціальну нормотворчість. Новаційність унормованої процедури, ство-
рення нового суб’єкта стандартизації державної мови, проведення іспиту на рівень володіння нею
істотно підвищують зацікавленість як учених-юристів, так і практиків до сутності нової проце-
дури, нормативної моделі її закріплення, визначення досконалості для того, щоб з’ясувати, яким
буде майбутнє цієї процедури на практиці й чи дієвим є наукове підґрунтя для перспективної нор-
мотворчості в зазначеній сфері суспільних відносин. Мета статті – аналіз нормативних джерел,
які визначають засади іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами на державну
службу, на посади державної служби, для з’ясування релевантності процедури та її нормативної
моделі сучасним викликам кадрового забезпечення державної служби, її результативності. Об’єкт
роботи – суспільні відносини, які виникають під час доступу особи до державної служби, до посад
державної служби та які безпосередньо пов’язані з встановленням її відповідності до загальних
вимог. Предметом є нормативна модель процедури іспиту претендентів на державну службу, на
посади державної служби на рівень володіння державною мовою. Методи дослідження сформо-
вані завдяки поєднанню загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, серед яких:
діалектичний аналіз, синтез, спеціально-юридичний, історико-правовий, порівняльно-правовий
метод, метод експертних оцінок тощо. Результати. Вільне володіння державною мовою є однією із
загальних вимог допуску особи до державної служби в Україні. З урахуванням сучасних технологій
оновлення положень службового законодавства з акцентом на забезпечення «якісного» кадрового
потенціалу державної служби, в тому числі й у частині знання та застосування під час виконання
службових обов’язків державної мови, своєчасним варто вбачати запровадження іспиту на рівень
володіння державною мовою для претендентів на державну службу з уніфікацією засад процедури
іспиту, створенням моносуб’єкта у сфері стандартизації державної мови й проведенням іспиту на
рівень володіння нею, а також активним використанням інформаційних технологій на всіх стадіях
процедури, що усуває корупційні ризики, посилює засади прозорості, об’єктивності, публічності,
оперативності й ресурсозберігання, зумовлюючи ефективність процедури іспиту на рівень воло-
діння державною мовою.
Ключові слова: державна служба, вільне володіння державною мовою, загальна умова вступу,
законодавство, іспит, процедура, модель, інформаційні технології.