ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ У РАЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

  • О. О. Біловол Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: фізичне насильство, домашнє насильство, принципи криміналізації, психологічне насильство, економічне насильство

Анотація

Біловол О. О. Дотримання принципів криміналізації у разі встановлення кримінальної
відповідальності за домашнє насильство (ст. 126-1 КК України). – Стаття.
У статті розглянуто питання, чи відповідає запроваджена кримінальна відповідальність за
домашнє насильство (стаття 126-1 Кримінального кодексу України) принципам криміналізації, розро-
бленим у теорії кримінального права. При цьому взято систему принципів криміналізації, відповідно
до якої вони поділяються на дві групи: 1) соціальні та соціально-психологічні принципи криміналіза-
ції; 2) системно-правові принципи криміналізації.
20 Актуальні проблеми держави і права
Проведений у статті аналіз дозволив дійти висновку, що у разі встановлення кримінальної від-
повідальності за домашнє насильство повною мірою було дотримано такі соціальні та соціально-пси-
хологічні принципи криміналізації, як принцип суспільної небезпеки, принцип відносної пошире-
ності діяння, принцип розмірності позитивних і негативних наслідків криміналізації та принцип
кримінально-політичної адекватності криміналізації. Крім того, законодавець дотримався таких
загальноправових принципів криміналізації, як принцип конституційної адекватності, принцип
системно-правової несуперечливості криміналізації (декриміналізації) конкретного діяння, принцип
міжнародно-правової необхідності й допустимості криміналізації та принцип процесуальної здійснен-
ності переслідування. При цьому відзначено, що принцип міжнародно-правової необхідності й допу-
стимості криміналізації відіграє одну з ключових ролей у разі запровадження кримінальної відпо-
відальності за домашнє насильство, оскільки це є вимогою Конвенції Ради Європи про запобігання
насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, а також випливає
з практики Європейського суду з прав людини.Разом із цим серед кримінально-правових системних принципів криміналізації було дотримано
принцип розмірності санкції та економії репресії та не було дотримано принцип відсутності прогалин
у законі й ненадмірності заборони, а також принцип визначеності та єдності термінології. Зроблено
висновок про те, що недотримання зазначених принципів створило труднощі в правозастосовній прак-
тиці під час тлумачення та однакового застосування статті 126-1 Кримінального кодексу України.

Біографія автора

О. О. Біловол, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

аспірант кафедри кримінального права

Посилання

1. Б’є – не значить кохає: у ЄСПЛ довели абсурдність російської приказки. Практика ЄСПЛ.
Український аспект. 19 серпня 2019 року. URL: https://bit.ly/3aYV8Ui (дата звернення: 05.05.2021).
2. Біловол О. Проблемні аспекти визначення основного безпосереднього об’єкта складу злочину,
передбаченого ст. 126-1 КК України. Підприємство, господарство і право. 2020. № 5. 227–234.
3. Вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 25.05.2021 р. у спра-
ві № 449/311/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/
Review/97254967 (дата звернення: 03.06.2021).
4. Галай А.О. Перспективи удосконалення національної практики протидії насильству у сім’ї:
досвід англосаксонських країн. Взаємодія міліції з державними органами та недержавними інсти-
туціями у протидії домашньому насильству : матеріали круглого столу. Київ. 2013. С. 10–12.
5. Генпрокурор оголосила протидію домашньому насиллю пріоритетом роботи прокуратури на
2021 рік. Офіс Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=publications&_
c=view&_t=rec&id=292798 (дата звернення: 03.05.2021).
6. Голованова Н.А. Противодействие домашнему насилию: новый опыт Великобритании. Всерос-
сийский криминологический журнал. 2020. Т. 14, № 2. C. 338–350.7. Гринків О.О. Проблема домашнього насильства у стереотипах чи законодавстві? Вісник Півден-
ного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2018. № 15. С. 178–184.
8. Довгань-Бочкова Н. Домашнє насильство: аналіз об’єктивної сторони складу злочину. Вісник
Львівського університету. Серія юридична. 2018. Вип. 66. С. 187–197.
9. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2020 року. Форма № 1 (місяч-
на) затверджена Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 р. № 299 за погодженням з
Держстатом. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/stat_n_st?dir_id=114140&libid=100820&c=edit&_c=fo
(дата звернення: 03.05.2021).
10. Звіт Державної судової адміністрації України про осіб, притягнутих до кримінальної відпові-
дальності, та види кримінального покарання за 2020 рік. Форма № 6. Судова влада України. Судова
статистика. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/ (дата звернення: 03.05.2021).
11. Інформаційний бюлетень Ради Європи – Домашнє насильство. Січень 2018 року. URL:
https://rm.coe.int/fs-domestic-violence-ukr-web/16808e9a30 (дата звернення: 05.05.2021).
12. Карне законодавство ФРН. Переклад. Київ : ВАІТЕ, 2016. 408 с.
13. Карний кодекс Республіки Польща / наук. ред. П.С. Берзін. Переклад Г.В. Бормецька. Київ :
ВАІТЕ, 2015. 172 с.
14. Кісілюк Е.М. Особливості гармонізації та врегулювання термінології щодо ґендерно зумов-
леного насильства в рамках внесення змін до Кримінального кодексу України. Актуальні про-
блеми кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права : матер. Всеукр.
наук.-практ. конф. (25 трав. 2018 р., м. Дніпро). Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018.
С. 32–34.
15. Луценко Ірина. Щорічно від домашнього насильства Україна втрачає 5 млрд грн. РБК-Украї-
на. URL: https://bit.ly/35xBq1K (дата звернення: 03.05.2021).
16. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация» /
Кудрявцев В.Н., Дагель П.С., Злобин Г.А. и др. ; под ред. В.Н. Кудрявцева и А.М. Яковлева.
Москва : Наука, 1982. 304 с.
17. Плутицька К.М. Проблеми кваліфікації фізичного домашнього насильства. Вісник Запорізь-
кого національного університету. Юридичні науки. 2018. № 3. С. 112–117.
18. Проєкт Закону України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству
стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» / Верховна Рада України.
Офіційний вебпортал. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60492 (дата
звернення: 05.05.2021).
19. Свірін О. Нормативно-правове регулювання діяльності прокуратури щодо запобігання домаш-
ньому насильству. Вісник Національної академії прокуратури України. 2018. № 4/2 (58). С. 45–57.
20. Скакун І.В. Досвід США у сфері протидії домашньому насильству та можливість його запрова-
дження в Україні. Юридичний бюлетень. Випуск 11. Ч. 2. 2019. С. 220–226.
21. Судовий розгляд справ, пов’язаних з вчиненням насильства у сім’ї в проблеми відпо-
відності міжнародним стандартам та шляхи вдосконалення : науково-практичний посібник / За заг.
ред. Шаповалової О.А., Павлиш С.О. Київ : ТОВ «Компанія «Ваіте», 2011. 196 с.
22. Уголовный кодекс Республики Молдова № 958-ХV от 18 февраля 2002 года, с изменениями на
12 октября 2018 года. URL: http://lex.justice.md/ru/331268/ (дата звернення: 31.05.2021).
23. Щороку в Україні від домашнього насильства гинуть 600 жінок (інфографіка). Інформаційне
агентство УНIАН. URL: https://bit.ly/3gFCaIF (дата звернення 03.05.2021).
24. Kodeks karny. Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r. / Kancelaria Sejmu. URL: https://bit.ly/3qgVC1z
(дата звернення: 18.05.2021)
Опубліковано
2021-10-09