Дві сторони сучасної системи квазізаконодавчих актів Комісії Європейського Союзу

Анотація

Наукова стаття присвячена комплексному юридичному аналізу переваг та недоліків сучасної системи квазізаконодавчих актів Комісії ЄС, що складається з таких видів актів, як імплементаційні та делеговані. Імплементаційні та делеговані акти Комісії відіграють дуже важливу роль в ЄС, однак надмірне та часте використання механізму делегування квазізаконодавчих функцій Комісії ЄС з боку законотворця ЄС спричиняє різноманітні негативні наслідки для правопорядку ЄС. Автор виокремлює такі переваги системи квазізаконодавчих актів Комісії ЄС: прискорення процесу прийняття рішень на рівні ЄС; надання процесу прийняття рішень на рівні ЄС більшої гнучкості; покращення якості законодавчих актів ЄС, а також зменшення робочого навантаження на законотворця ЄС. Беручи до уваги останні статистичні дані, автор стверджує, що процес прийняття Комісією ЄС імплементаційних та делегованих актів є в чотири рази швидшим, ніж прийняття законодавчих актів за результатами звичайної та спеціальної законодавчої процедури. Зазначається, що спалах COVID-19 в 2020 році змусив ЄС швидко прийняти велику кількість законодавчих актів, які у своїй переважній більшості були прийняті у формі квазізаконодавчих актів Комісії. Автор також підкреслює, що якість законодавства ЄС покращилась, а робоче навантаження на законотворця ЄС було зменшено саме завдяки імплементаційним та делегованим актам Комісії ЄС. Автор зазначає, що відсутність чіткого юридичного розмежування між імплементаційними та делегованими актами Комісії призводить до великої кількості міжінституційних суперечок та судових спорів, а також підриву ієрархії правових актів відповідно до положень Лісабонського Договору. Доведено, що надмірне застосування Комісією ЄС квазізаконодавчих інструментів може порушити принцип інституційного балансу та може призвести до заміни єдиного законотворця ЄС – Європейського Парламенту та Ради. Підсумовуючи, автор стверджує, що недостатність відкритості та підзвітності Комісії ЄС під час процесу прийняття імплементаційних та делегованих актів посилює проблему «дефіциту демократії» в ЄС.