Прогалини у правовому регулюванні як корупціогенний фактор у діяльності органів публічної влади
Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню впливу прогалин у правовому регулюванні як корупціогенного фактора на функціонування органів публічної влади, а також дослідженню шляхів усунення зазначених дефектів права, що має на меті запобігати вчиненню корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією, у публічній сфері. Визначено, що прогалину у правовому регулюванні слід розглядати як корупціогенний фактор, який сприяє особі, що уповноважена застосовувати норми певного організаційно-розпорядчого чи іншого документа, тлумачити його на власний розсуд, обирати із кількох можливих той варіант поведінки, який є найбільш вигідним для неї. Здійснено класифікацію прогалин, які є корупціогенним фактором, на такі види: а) прогалини в нормах матеріального права; б) відсутність або недостатність контролю і прозорості; в) відсутність або недостатність адміністративних і судових процедур; г) відсутність або недостатність конкурсних (аукціонних) процедур. Обґрунтовано, що найпоширенішим корупціогенним фактором у діяльності органів публічної влади є неналежне визначення в нормативно-правовому акті (його проекті) функцій, прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями. Зроблено висновок, згідно з яким усунення прогалин у правовому регулюванні, що стають фактором корупціогенності у публічно-правових відносинах, має відбуватися насамперед шляхом моніторингу нормативно-правових актів, невід’ємною складовою частиною якого є антикорупційна експертиза. Водночас подальше реформування сфери нормотворчої діяльності має відбуватися у напрямку широкого залучення громадських об’єднань та окремих незалежних експертів до проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів, що дозволить підвищити ефективність цього інструменту й сприятиме забезпеченню розумного балансу між приватними і загальносоціальними інтересами.
Посилання
Методика і практика проведення громадської антикорупційної експертизи регуляторних актів
місцевого рівня : проект USAID «Впевнений бізнес – заможна громада» URL : https://platforma-msb.org/
wp-content/uploads/2016/01/Anticorruption-workshop.pptx (дата звернення: 24.02.2021).
Методологія проведення антикорупційної експертизи : затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
v1395323-17#n8 (дата звернення: 24.02.2021).
Запобігання корупції : підручник / Б.М. Головкін, О.Ю. Шостко, О.В. Новіков та ін. ; за заг.
ред. Б.М. Головкіна. Харків : Право, 2019. 296 с.
Яцко Т., Вакуленко В. Прозорість, відкритість, зрозумілість : навч. модуль / ред. Т. Яцко. URL :
https://www.nispa.org/files/publications/training/Transparency_openness_intelligibilityUA.pdf (дата
звернення: 24.02.2021).
Дашковська О.Р. Антикорупційна експертиза як складова єдиного правового моніторингу нормативних правових актів. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 5. С. 18–21.
Онищук І.І. Правовий моніторинг із залученням громадських об’єднань та наукових інституцій. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014.
№ 801. С. 139–146.
Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. Голос України. 2014.
жовтня (№ 206).
Романюк М.В. Деякі питання антикорупційної експертизи в адміністративному судочинстві.
Наук. вісн. публіч. та приват. права : зб. наук. пр. 2018. Вип. 6. Т. 2. С. 98–103.