Проблеми правового регулювання судово-контрольного провадження щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора

Анотація

Проведено дослідження нормативної моделі судово-контрольного провадження щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора. Встановлено недосконалість правового регулювання в цій частині, що, зокрема, полягає у відсутності правової визначеності в питанні процесуального статусу скаржника. Ця прогалина в законодавстві змушує слідчих суддів у судовому засіданні роз'яснювати права й обов'язки такої особи на власний розсуд, оскільки дотепер не розроблена пам'ятка про її права й обов'язки. Запропоновано правами особи, за клопотанням або скаргою якої здійснюється судове провадження, уважати: право бути поінформованою про час і місце судового розгляду, право брати участь у судовому засіданні; право заявляти відвід складу суду; право ставити питання слідчому чи прокурору з питань, які є предметом судового розгляду; право користуватися правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються відповідно до вимог, визначених у статті 50 Кримінального процесуального кодексу; право давати пояснення рідною або іншою мовою, якою вона володіє, і користуватися допомогою перекладача; право користуватися нотатками і документами під час надання пояснень; право знайомитися з матеріалами, які можуть бути надані в судовому засіданні слідчим, дізнавачем або прокурором; право виступати в судових дебатах; право знайомитися із журналом судового засідання і технічним записом судового засідання; право отримувати копію судового рішення. Така особа зобов'язана: прибути за викликом слідчого судді для участі в судовому засіданні, підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого судді.

Досліджене питання правових наслідків відмови скаржника від скарги. Звернено увагу на відсутність у Кримінальному процесуальному кодексі можливості закриття провадження із цих підстав.

Визначені повноваження слідчого судді щодо ухвалення як підсумкових рішень, так і проміжних. Запропоновано виключення з доктринальних визначень вказівки на процедуру судового розгляду скарги (проведення судового засідання) як обов'язкову передумову винесення підсумкового судового рішення; доповнено пропозиції переліку підсумкових рішень слідчого судді: рішеннями про повернення скарги особі, яка її подала, і про відмову у відкритті провадження за скаргою.