Розвиток державної політики України в контексті правового менталітету: проблеми та перспективи

  • В. С. Кобко-Одарій
Ключові слова: правовий менталітет, державна політика, правова спадщина українського народу, ментальність, правова культура, правове виховання

Анотація

Дедалі більшої актуальності набуває проблема врахування правового менталітету українського народу та правової спадщини, що дасть, нарешті, змогу опрацювати політико-правовий курс розвитку України зі збереженням самобутньої духовної специфіки. Правовий менталітет і правова спадщина містять у собі генетичний код, втрата якого означає втрату історичної пам'яті.

Сталий розвиток права забезпечується генетичними властивостями правового менталітету, вираженого у правовій спадщині. Правовий менталітет бере на себе функцію збереження набутих у минулому правових цінностей, їхньої самобутності. Правова спадщина виявляє здатність зберігати та передавати інформацію про право за допомогою створення правових кодів. Будь-які реформи права не можуть здійснюватися з нуля, із «чистого аркуша», шляхом ігнорування правового менталітету, відмови від використання та розвитку власної правової спадщини. Урахування ролі правового менталітету та правової спадщини є запорукою успішного реформування правової системи України.

Питання різних аспектів правового менталітету досліджувались у працях таких вітчизняних вчених: І.В. Бичка, Л.М. Бойка, І.М. Васьковича, З.В. Гіптерса, В.М. Дем'яненка, О.П. Дзьобаня, О.І. Донченка, І.М. Коваля, Ю.П. Крисюка, В.А. Павловської-Кравчук, Ю.М. Оборотова.

Метою дисертаційного дослідження є комплексний теоретико-правовий аналіз розвитку державної політики України в контексті правового менталітету, виявлення проблем та перспектив.

Методологія дослідження особливостей правового менталітету українського народу будується на основах плюралізму, що передбачає використання значної кількості методологічних інструментів. Наголошено, що складність та багатоплановість предмета дослідження зумовили звернення до теоретичних розробок різних галузей наукового знання і необхідність використання широкого спектра загальнонаукових та спеціальних наукових підходів та методів. Виявлено можливості підходів та методів сучасної науки для дослідження зазначеної проблематики. Під час дослідження ми спирались на закони та принципи діалектики, загальнонаукові та спеціальні наукові підходи й методи пізнання, як-от: цивілізаційний, герменевтичний, аксіологічний, культурологічний, феноменологічний, потребовий, системний, екзистенціальний, формаційний; історичний метод, формально-юридичний, порівняльно-правовий, соціологічний.

Охарактеризовано уявлення про вплив українського правового менталітету на правову систему України, у зв'язку із чим висунута авторська інтерпретація: ментальні настанови українського народу мають стати однією з методологічних засад для юридичної науки та виступати базовою методологічною передумовою проведення правової політики держави.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено загальнотеоретичне дослідження розвитку державної політики України крізь призму правового менталітету, встановлено перспективи та проблеми.

Посилання

1. Павловська-Кравчук В.А. Правовий менталітет : поняття, особливості і його вплив на пра-вотворчі процеси : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2012. 194 с.
2. Бойко Л.М. Західні і східні цивілізаційні впливи у формуванні українського правового менталітету. Порівняльно-правові дослідження : Українсько-грецький міжнародний науковий юридичний журнал. 2007. № № 1-2. С. 175-179.
3. Пасічник В.М. Національна ідея в контексті українсько-російських відносин : навчальний посібник. Львів : СПОЛОМ, 2007. 182 с.
4. Феномен нації: основи життєдіяльності / за ред. Б.П. Попова. Київ : Знання, 1998. 262 с.
5. Крисюк Ю.П. Трансформація правового менталітету крізь призму еволюції основних соціальних цінностей в західноєвропейській і українській правовій традицій. Історико-правовий часопис. 2014. № 1 (3). С. 22-25.
6. Лозовой В.О. Північноєвропейський досвід формування правової культури населення. Проблеми законності. 2009. № 103. С. 233-237.
7. Донченко О.І. Правовий менталітет українського суспільства як фактор правотворчості. Держава і регіони. Серія «Право». 2018. № 3. С. 5-9.
8. Плавич В.П. Система конституційних актів-законів і особливостей правотворчості та право-застосування в перехідний період. Формування і розвиток правотворчості в умовах трансформації суспільства: монографія / за ред. В.П. Плавича. Одеса : Фенікс. 2018. 348 с.
9. Донченко О.І. Щодо питання факторів прямої (референдної) правотворчості. Право, економіка та управління: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, м. Одеса, 14-15 вересня 2018 р.) / відп. ред. І.А. Ломачинська, А.В. Смітюх. Одеса : Фенікс. 2018. С. 600-605.
10. Ковальський В.С. Феномен правової ментальності як ознака кризи правосвідомості. Юридичний вісник України. 2010. № 14. С. 26-30.
11. Штепа О.О. До питання про сутність правової ментальності. Філософські обрії. 2014. № 31. С. 129-139.
12. Трофименко В.А. Проблемні аспекти української правової ментальності на шляху європейської інтеграції. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2017. № 2. С. 367-370.
13. Головко О.М. Нове дослідження державно-правових і самоврядних інститутів у Галичині у складі Польського Королівства. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2010. № 4 (1). С. 212-215.
Опубліковано
2021-01-18