Свобода творчості: поняття, ознаки, сутнісні виміри
Анотація
Метою статті є дослідження та соціально-правовий аналіз доктрини та положень законодавства щодо суті поняття свободи творчості, визначення ознак творчості та співвідношення свободи твор-чості з поняттям культури та суспільної моралі. Для дослідження були використані загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечило виявлення та поєднання аналізу, теоретичних та практичних проблемних аспектів, що виникають у соціальному та правовому розумінні права на свободу твор-чості. У результаті дослідження були сформовані висновки щодо сутнісних вимірів понять свободи та творчості, виявлені характерні ознаки творчості, охарактеризовано співвідношення свободи творчості, культури та суспільної моралі на законодавчому рівні. Актуальність дослідження також зумовлена тим, що сфера інтелектуальної власності стрімко розвивається. З’являються нові об’єкти права інтелектуальної власності, які потребують визнання та правової охорони. Підтримання іннова-цій неминуче приводить до прогресу в суспільстві. У багатьох конституціях сучасних держав ідеться про інтелектуальну власність, пов’язану із творчою працею, що знаходить своє відображення в пев-ній сукупності відповідних прав і обов’язків. Ця обставина підкреслює значення свободи творчості, інтелектуальної власності в сучасному світі, актуальність дослідження теми творчості. Оскільки твор-чість не є сталим явищем, вона стрімко розвивається і на своєму шляху стикається із суперечностями, які потребують вирішення. Творчість знаходить своє відображення в різних підходах, але є загальні ознаки, які були висвітлені у статті. Охарактеризовано співвідношення творчості та культурної діяль-ності. Окреслені сутнісні виміри права на свободу творчості як особистого немайнового права особи. Визначено, що основою створення будь-якого об’єкта права інтелектуальної власності є культурні надбання попередніх поколінь, але не менш важливі й результати інтелектуальної творчої діяльності, які створюються нині і будуть створюватися в майбутньому. Кількість та різноманітність результатів творчості роблять очевидною потребу вдосконалення законодавства у сферах їх використання.
Посилання
2. Цивільний Кодекс України : Закон від 16 січня 2003 р. No 435–IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. No No 40–44. Ст. 271. No 2694–VIII.
3. Про авторське право та суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 р. No 3792–ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1994. No 13. С. 64. No 2581–VІІІ.
4. Абрахам М. Мотивация и личность. Пер. с англ. А. Татлыбаева. Санкт-Петербург, 1999. Элек-тронная публикация : Центр гуманитарных технологий, 2011. URL: https://gtmarket.ru/laboratory/basis/4180 (дата звернення: 29.10.2020).
5. Бердяев М. Смысл творчества : Опыт оправдания человека. Москва, 1916. С. 138–142, 220, 226, 232.
6. Боно Э. Серьезное творческое мышление. Пер. с англ. Д. Онацкая. Минск : ООО «Попурри», 2005. URL: https://psy.wikireading.ru/35056 (дата звернення: 29.10.2020)
7. Бусел В. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. С. 1109.
8. Горбунова К. Формування навичок нестандартного творчого мислення у майбутніх інжене-рів-педагогів. Проблеми інженерно-педагогічної освіти : збірник наукових праць. УІПА. Харків, 2002. No 3. С. 189–194.
9. Мацко Л., Прищак М. Основи психології та педагогіки : навчальний посібник. Вінниця : ВНТУ, 2009. С. 84.
10. Нерсесян А. Соціально-правові і філософські основи захисту прав інтелектуальної власності. Часопис Київського університету права. 2009. No 3. С. 167–171.
11. Фейнберг Д., Коулмен Д. Філософія права. Пер. з англ. П. Таращук. Київ : Видавництво Соло-мії Павличко «Основи», 2007. С. 365.
12. Цапок В. Творчество : Философский аспект проблемы / отв. ред. Н. Михай ; Молд. гос. ин-т искусств. Кишинев : Штиинца, 1989. С. 148.