Роль верховенства права у правозахисній діяльності сучасної держави

А. І. Бондаренко

doi:10.32837/apdp.v0i87.2794

А. І. Бондаренко

DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2794

Ключові слова: права людини, форми правозахисту, соціальна справедливість, позитивна держава, рівність

Анотація

Соціальна справедливість субстантивно пов'язана з верховенством права і правами людини, а тому вона має розглядатися у площині державного правозахисту. Зв'язок цих трьох концептів, а також встановлена нами закономірність, що принаймні деякі допущення соціальної несправедливості в державі можуть вести до порушення прав людини й відхилення від верховенства права, створюють підґрунтя для характеристики однієї з тенденцій реалізації правозахисної функції сучасними державами. Ідеться передусім про ренесанс ідеї соціальної держави, яка була проголошена мертвою й утопічною на початку світової фінансової кризи 2008 року. Зараз, після десяти років відновлення, ідеї соціальної державності знову починають набувати концептуальних обрисів і все частіше потрапляють у фокус стратегічного планування правозахисної функції держави. У зв'язку із цим важливо простежити, як змінилося сучасне уявлення про соціальну державність в останніх дослідженнях у царині верховенства права і прав людини.

Розширення концентричної системи державного правозахисту є закономірністю нашого часу, яка пов'язана насамперед з адаптацією глобальної політичної програми сталого розвитку. Ідеологія сталого розвитку передбачає поступове розширення меж соціального державного правозахисту, щоб гарантувати прийдешнім поколінням більш справедливе й рівноправне майбутнє. Права людини безпосередньо пов'язані з доктриною верховенства права, що, своєю чергою, породжує зв'язок між ними і соціальною справедливістю. Суперечливість проблеми належності соціальної справедливості до вимог верховенства права вирішується шляхом запровадження концентричної моделі соціальної держави, у рамках якої розрізняють три межові форми соціальної справедливості, визначені через права людини. Перша форма - мінімальна, яка збігається з найменшим колом державного правозахи-сту, - це так звана позитивна держава, де соціальне забезпечення базується на індивідуалізмі та захисті корпоративних інтересів. Інше концентричне коло, яке визначає активність держави у правоза-хисті, - це «держава соціальної безпеки», що проводить політику повної зайнятості, забезпечує всім громадянам гарантований мінімальний рівень життя і рівність шансів, але не матеріальну рівність. Третя, найширша форма - «держава загального добробуту», у якій забезпечуються рівність, кооперація і солідарність усіх членів суспільства.

Посилання

1. Горбань В.І. Проблема взаємозв'язків верховенства права з демократією і правами людини. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Право». 2017. Вип. 26. С. 118-138.
2. Козюбра М.І. Верховенство права, права людини і місцеве самоврядування: проблеми взаємозв'язків. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Серія «Юридичні науки». 2017. Т. 200. С. 67-71.
3. Колодій А.М. Демократія, верховенство права та права людини у контексті європейської інтеграції України. Юридичний вісник. Серія «Повітряне і космічне право». 2008. № 2. С. 33-38.
4. Лемак В.В. Соціально-економічні права людини в контексті верховенства права: вітчизняний досвід закріплення та застосування. Вісник Академії правових наук України. 2010. № 1. С. 40-48.
5. Рабінович П.М., Луців О.М. Верховенство права : сучасні вітчизняні підходи до інтерпретації. Вісник Академії правових наук України. 2012. № 2. С. 3-16.
6. Raz J. Rule of Law and Its Virtue. Authority of Law : Essays on Law and Morality. 2nd ed. New York : Oxford University Press, 2009. P. 210-230.
7. Фуллер Л.Л. Анатомія права. Київ : Сфера, 1999. 144 с.
8. Хайек Ф. А. Право, законодательство и свобода. Москва : ИРИСЗН, 2006. 644 с.
9. Козюбра М.І. Принцип верховенства права і правової держави: єдність основних вимог. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Серія «Юридичні науки». 2007. Т. 64. С. 3-9.
10. Верховенство права : доповідь, схвалена Венеційською комісією на 86 му пленарному засіданні, Венеція, 25-26 березня 2011 р. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/6b6c1e2e6ad 3e2fcc225745c0034f4cc/229b826c8ac787dec2257d87004987c3/$FILE/CDL-AD(2011)003rev-ukr.pdf (дата звернення: 10.04.2017).
11. Oliari and others v. Italy (Applications № № 18766/11 and 36030/11). URL: https://hudoc.echr. coe.int/eng#{«itemid":["001-156265"]}.
12. Овсієнко О.В. Розбудова соціальної держави в Україні: пошук оптимальної економічної моделі. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія «Економічна теорія та право». 2013. № 3. С. 34-46.
13. Намчук В.А. Розвиток соціальної держави в країнах ЄС. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 2. С. 423-430.
14. Богданов В.С. Ідея справедливості в соціальній політиці сучасної демократичної держави: політико-правовий вимір. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 58. С. 30-37.