МЕХАНІЗМ ЕВОЛЮЦІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА КОНСТРУКЦІЯ
Ключові слова:
мезанізм еволюції, правові системи, теоретико-методологічна конструкція
Анотація
Пістрявить правова карта світу різноманітністю національних правових систем, що обумовлено історичною самобутністю процесу становлення держав, з якими їх можна ідентифікувати. Це примушує в черговий раз замислитись про неможливість лінеаризації (виявлення «єдиного шляху еволюції») процесу розвитку правових систем, тим самим схиляючи до виявлення «площини еволюції»,
«багатовимірного простору поля еволюції» правових систем з необхідністю виявлення, як зазначив С.А. Гомаюнов, єдиних принципів «ходіння» по різних історичних маршрутах. Як останні здається можливим виявлення і розгляд механізмів, що лежать в основі процесів розвитку правових систем і у своїй багатоманітній єдності складають цілісний образ «механізму еволюції правових систем».
Посилання
1. Див.: Гомаюнов С. От истории синергетики к синергетике истории // Обществ. науки и современность. – 1994. – № 2.
2. Див., наприклад: Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. – К.: ИC НАНУ, 2002. – С. 164&173; Дубовский С. Прогнозирование катастроф (на примере циклов Н. Кондратьева) // Обществ. науки и современность. – 1993. – № 5. – С. 82&91; Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. – М., 1987.– С. 29&37.
3. Аршинов В.И., Буданов В.Г. Когнитивные основания синергетики // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве / Сост. и отв. ред. В.А. Копцик. – М.: Прогресс-Традиция, 2002.
4. Дахин А.В. Социокультурный «отскок» как проблема социальной синергетики // Социальнаясинергетика: теоретические и практические аспекты: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. В.П. Шалаева. – Йошкар&Ола, 2004.
5. Див.: Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Коэволюция сложных социальных структур: баланс долисамоорганизации и доли управления // Будущее России в зеркале синергетики / Под ред.Г.Г. Малинецкого. – М.: КомКнига, 2006.
6. Див.: Войцехович В.Э. Фракталы и аттракторы социальной эволюции // Социальная синергетика: предмет, актуальные проблемы, поиски, решения: Сб. науч. тр. / Под общ. ред.В.П. Шалаева. – Йошкар&Ола, 2003.
7. Див.: Волобуев П.В. Выбор путей общественного развития: теория, история, современность. –М.: Политиздат, 1987.
8. Ярославский А.Б. Соционормативная культура общества как саморегулирующая система //Известия вузов. Северокавказский регион. Общественные науки. – 2005. – № 4.
9. Див.: Хиценко В.Е. Самоорганизация: элементы теории и социальные приложения. – М.:КомКнига, 2005.
10. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М.:Наука, 1994.
11. Див.: Право и культура: Монография / В.С. Нерсесянц, Г.И. Муромцев, Г.И. Мальцев и др. /Отв. ред. Н.С. Соколова. – М.: Изд&во Рос. ун&та дружбы народов, 2002.
12. Див.: Гомаюнов С.А. Композиционный метод в историческом познании. – М.: Москов. пед.гос. ун&т им. В.И. Ленина, 1994.
13. Див.: Сорокин В.В. Феномен самоорганизации правовой системы // Современное право. –2005. – № 7.
14. Є.Н. Князєва і С.П. Курдюмов визначають структури&аттрактори як цілі еволюції, див. їхроботу: Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М.: Наука, 1994.
15. Герц Г. Закон, развитие, случайность // Вопр. философии. – 1978. – № 8.
16. Див.: Сорокин В.В. К понятию правовой системы // Правоведение. – 2003. – № 2.
17. Див.: Самоорганизация в природе и обществе: Тез. докл. и сообщ. науч. конф., г. Ленинград,28&30 ноября 1988 г. / Отв. ред.: В.Д. Комаров, В.Н. Михайловский. – Л.: Наука, Ленинград.отд&ние, 1988.
18. Див.: Семитко А.П. Российская правовая система / Теория государства и права: Учебник /Под. ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – Екатеринбург.: Изд&во УрГЮА, 1996.
19. Див.: Винюкова И.В. К вопросу о структуре правовой системы // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 2.
20. Буданов В.Г. Трансдисциплинарное образование в ХХI веке: проблемы становления // Будущее России в зеркале синергетики / Под ред. Г.Г. Малинецкого. – М.: КомКнига, 2006.
21. Точка зору з приводу того, що законність та правопорядок треба вважати елементами правової системи, викладена, наприклад, у роботі: Правовая система социализма. Понятие, структура, социальные связи / Под ред. А.М. Васильева. – М.: Юрид. лит., 1986. – Кн. 1.
22. Онищенко Н.М. Загальна характеристика правової системи як інтегруючої категорії юридичної науки // Правова держава. – 2000. – Вип. 11.
23. Див.: Ахиезер А., Гольц Г. Критические пороги социальных систем // Обществ. науки и современность. – 1992. – № 1.
2. Див., наприклад: Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. – К.: ИC НАНУ, 2002. – С. 164&173; Дубовский С. Прогнозирование катастроф (на примере циклов Н. Кондратьева) // Обществ. науки и современность. – 1993. – № 5. – С. 82&91; Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. – М., 1987.– С. 29&37.
3. Аршинов В.И., Буданов В.Г. Когнитивные основания синергетики // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве / Сост. и отв. ред. В.А. Копцик. – М.: Прогресс-Традиция, 2002.
4. Дахин А.В. Социокультурный «отскок» как проблема социальной синергетики // Социальнаясинергетика: теоретические и практические аспекты: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. В.П. Шалаева. – Йошкар&Ола, 2004.
5. Див.: Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Коэволюция сложных социальных структур: баланс долисамоорганизации и доли управления // Будущее России в зеркале синергетики / Под ред.Г.Г. Малинецкого. – М.: КомКнига, 2006.
6. Див.: Войцехович В.Э. Фракталы и аттракторы социальной эволюции // Социальная синергетика: предмет, актуальные проблемы, поиски, решения: Сб. науч. тр. / Под общ. ред.В.П. Шалаева. – Йошкар&Ола, 2003.
7. Див.: Волобуев П.В. Выбор путей общественного развития: теория, история, современность. –М.: Политиздат, 1987.
8. Ярославский А.Б. Соционормативная культура общества как саморегулирующая система //Известия вузов. Северокавказский регион. Общественные науки. – 2005. – № 4.
9. Див.: Хиценко В.Е. Самоорганизация: элементы теории и социальные приложения. – М.:КомКнига, 2005.
10. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М.:Наука, 1994.
11. Див.: Право и культура: Монография / В.С. Нерсесянц, Г.И. Муромцев, Г.И. Мальцев и др. /Отв. ред. Н.С. Соколова. – М.: Изд&во Рос. ун&та дружбы народов, 2002.
12. Див.: Гомаюнов С.А. Композиционный метод в историческом познании. – М.: Москов. пед.гос. ун&т им. В.И. Ленина, 1994.
13. Див.: Сорокин В.В. Феномен самоорганизации правовой системы // Современное право. –2005. – № 7.
14. Є.Н. Князєва і С.П. Курдюмов визначають структури&аттрактори як цілі еволюції, див. їхроботу: Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М.: Наука, 1994.
15. Герц Г. Закон, развитие, случайность // Вопр. философии. – 1978. – № 8.
16. Див.: Сорокин В.В. К понятию правовой системы // Правоведение. – 2003. – № 2.
17. Див.: Самоорганизация в природе и обществе: Тез. докл. и сообщ. науч. конф., г. Ленинград,28&30 ноября 1988 г. / Отв. ред.: В.Д. Комаров, В.Н. Михайловский. – Л.: Наука, Ленинград.отд&ние, 1988.
18. Див.: Семитко А.П. Российская правовая система / Теория государства и права: Учебник /Под. ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – Екатеринбург.: Изд&во УрГЮА, 1996.
19. Див.: Винюкова И.В. К вопросу о структуре правовой системы // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 2.
20. Буданов В.Г. Трансдисциплинарное образование в ХХI веке: проблемы становления // Будущее России в зеркале синергетики / Под ред. Г.Г. Малинецкого. – М.: КомКнига, 2006.
21. Точка зору з приводу того, що законність та правопорядок треба вважати елементами правової системи, викладена, наприклад, у роботі: Правовая система социализма. Понятие, структура, социальные связи / Под ред. А.М. Васильева. – М.: Юрид. лит., 1986. – Кн. 1.
22. Онищенко Н.М. Загальна характеристика правової системи як інтегруючої категорії юридичної науки // Правова держава. – 2000. – Вип. 11.
23. Див.: Ахиезер А., Гольц Г. Критические пороги социальных систем // Обществ. науки и современность. – 1992. – № 1.
