СПОСОБИ СПРИЙНЯТТЯ Й ОБЧИСЛЕННЯ ЧАСУ ЯК ПРОБЛЕМА ЮРИДИЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
Ключові слова:
юридична методологія
Анотація
Сучасна юриспруденція вживає для вирішення різноманітних теоретичних і прикладних завдань декілька взаємодоповнюючих способів відліку часу. Вивчення останніх диктується необхідністю глибшого осмислення правової дійсності, підвищення ефективності здійснення права. Різноманіття способів відліку часу пов’язане із ставленням до часу в рамках тієї або іншої культури і не може бути
вивченим без попереднього знайомства з варіантами сприйняття часу.
Посилання
1. Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – СПб.: Кристалл, 2002.
2. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М.: Искусство, 1972.
3. Кант И. Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме, 2003.
4. Шпенглер О. Закат Европы: В 2 т. Т. 1. – М.: Айрис&пресс, 2003.
5. Уитроу Дж. Естественная философия времени. – М.: Едиториал УРСС, 2003.
6. Гумилёв Л.Н. Этнос и категория времени // Доклады географического общества СССР. – М.,1970. – Вып. 15.
7. Черепнин Л.В. Русская хронология / Под ред. проф. А.И. Андреева. – М.: Историко&архивный ин&т ГАУ НКВД СССР, 1944.
8. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М.: Наука, 1980.
9. Домбровский Б. Каким временем мы пользуемся? (Этическая концепция времени) // Логос. –2000. – № 2.
10. Бранский В.П. Синергетический циклизм в истории, культуре и искусстве // Мир психологии. – 2002. – № 3.
11. Карнаух В.К. Волны цивилизации. – СПб.: СПбГУ, 1998.
12. Ящук Т.І. Філософія історії. – К.: Либідь, 2004. – С. 382.
13. Сорокин В.В. Право и время: правовая система в переходное время // Правоведение. – 2002.– № 1.
14. Історія європейської ментальності / За ред. Петера Дінцельбахера. – Л.: Літопис, 2004.
15. Догадайло Е.Ю. Правовая система и время: о правовых способах управления временем //Северо&Кавказ. юрид. вестник. – 2006. – № 1
2. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М.: Искусство, 1972.
3. Кант И. Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме, 2003.
4. Шпенглер О. Закат Европы: В 2 т. Т. 1. – М.: Айрис&пресс, 2003.
5. Уитроу Дж. Естественная философия времени. – М.: Едиториал УРСС, 2003.
6. Гумилёв Л.Н. Этнос и категория времени // Доклады географического общества СССР. – М.,1970. – Вып. 15.
7. Черепнин Л.В. Русская хронология / Под ред. проф. А.И. Андреева. – М.: Историко&архивный ин&т ГАУ НКВД СССР, 1944.
8. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М.: Наука, 1980.
9. Домбровский Б. Каким временем мы пользуемся? (Этическая концепция времени) // Логос. –2000. – № 2.
10. Бранский В.П. Синергетический циклизм в истории, культуре и искусстве // Мир психологии. – 2002. – № 3.
11. Карнаух В.К. Волны цивилизации. – СПб.: СПбГУ, 1998.
12. Ящук Т.І. Філософія історії. – К.: Либідь, 2004. – С. 382.
13. Сорокин В.В. Право и время: правовая система в переходное время // Правоведение. – 2002.– № 1.
14. Історія європейської ментальності / За ред. Петера Дінцельбахера. – Л.: Літопис, 2004.
15. Догадайло Е.Ю. Правовая система и время: о правовых способах управления временем //Северо&Кавказ. юрид. вестник. – 2006. – № 1
