ЛОГІКА І ПРАГМАТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ
Анотація
Одна з проблем, що виникла в процесі розвитку сучасного вчення про аргументацію (у різних його варіантах: неориториці, практичній логіці, юридичній логіці тощо), отримала форму знаходження співвідношення між логікою та прагматикою. При цьому окреслились різні точки зору.Одна з них, яка характерна для періоду зародження неориторики, полягала в тому, щоб максимально наблизити теорію аргументації до прагматики як практичного мистецтва переконання та відділити її при цьому від логіки як теорії доказу (Х. Перельман). Головним мотивом для прийняття цієї позиції було бажання зробити вчення про аргументацію релевантним «живим» процесам аргументації і в тому числі реальній практиці юридичної аргументації.Умовно назвемо цю точку зору так: «Не логіка, а прагматика».
Посилання
2. Ивлев Ю.В. Основы логической теории аргументации // Логические исследования. – М.,2003. – Вып. 10. – С. 55.
3. Мигунов А.И. Теория аргументации как логико&прагматическое исследование аргументативной коммуникации // Коммуникация и образование. – СПб.: Санкт&Петербург. философ.об.во, 2004. – С. 198&215.
4. Гусев С.С. Логическая прагматика // Символическая логика. – СПб., 2005. – С. 493&505.
5. Остин Дж. Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986. – Вып. 17.– С. 22&129.
6. Сёрль Дж. Вандервекен. Основные понятия исчисления речевых актов // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986. – Вып. 18. – С. 242&263.
7. Попович М.В. Жест як характеристика дискурсу // Філософсько&антропологічні студії 2000.Європейський вектор та основні цінності української гуманістики (до 70&річчя Мирослава Поповича). – К., 2000. – С. 3&14.
