МАТЕРІАЛЬНІ І ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ В ПОДАТКОВОМУ ПРАВІ
Ключові слова:
матеріальні норми, процесуальні норми
Анотація
Питання про наявність процесуальних (процедурних) норм у «непроцесуальних» галузях права вже не є дискусійним ні в загальній теорії права, ні в
самих галузевих правових науках. Так, серед перших поглибленому вивченню були піддані процесуальні аспекти конституційного (державного) і адміністративного права. Останнім часом наголошується на значній ролі процесуальних норм у фінансовому, земельному, митному, трудовому й інших галузях права
Посилання
1. Галаган И.А., Глебов В.П. Процессуальные нормы и отношения в советском праве. – Воронеж, 1985. – С. 8*9.
2. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: Полный курс. – М., 2001. – 652 с. (раздел VI, глава III, § Специализированные административные процессы).
3. Процессуальные нормы бюджетного права / А. Пауль. – СПб.: Питер, 2000. – 208 с.
4. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы. – М.: Новый Юрист, 1999. – С. 38.
5. Назвемо їх умовно «галузевий» і «загальнотеоретичний».
6. Налоговые процессуальные нормы есть нормы, регламентирующие налоговый процесс или порядок рассмотрения и разрешения налоговых дел (Деготь Б. Налоговые процессуальные нормы // Налоги и налогообложение. – 2006. – № 1).
7. Фінансове право: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С. 51; Налоговое право Украины:Учеб. пособие. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – С. 17; Фінансове право України. Загальна частина: Навч. посіб. / За заг. ред. В.П. Нагребельного. – Суми: ВТД «Університетська книга»,2004. – С. 77.8. Кострова Н.М. Процессуальные нормы в структуре советского права // Правоведение. – 1983.– № 3. – С. 43. http://web1.law.edu.ru/article/article.asp?articleID=186435
9. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы иответы. – М.: Новый Юрист, 1999. – С. 56.
10. Пришва Н.Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів. – К.: Ексо б, 2003. –С. 140.
11. Советское гражданское право. В 2 ч. / Под ред. В.А. Ряшенцева. – М.: Юрид.лит., 1986. –Ч. 1. – С. 75*76.
12. Основы права: Учеб. пособие для сред. спец. учеб. заведений. – 2*е изд., перераб. и доп. / Подред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 2001. – С. 334.
13. Публічні інтереси не обмежуються лише справедливим розподілом благ між членами суспільства, суспільство в цілому й кожний його член зацікавлений також у певному цивілізованому порядку вирішення конфліктів, що виникають із приводу речей або інших нематеріальних
об’єктів, який би забезпечував з’ясування істини й відновлення справедливості, втіленої в нормах права. Такий порядок становить собою таке саме благо для суспільства, як і самі речі матеріального світу.
14. Чечот Д.М. Участники гражданского процесса. – М.: Госюриздат, 1960. – С. 9.
15. Юдельсон К.С. Советский гражданский процесс. – М.: Госюриздат, 1956. – С. 10.
16. Ті норми, які деякі вчені називають процедурними і відносять до матеріальних, ми вважаємопроцесуальними.
17. Під нормою*приписом треба, на думку зазначеного автора, розуміти елементарне, логічно завершене, державно*владне нормативне веління (установлення), безпосередньо виражене в тексті нормативного юридичного акта. Спеціалізація права приводить до того, що норми*приписи функціонують не тільки як такі, але, перш за все, у вигляді логічних норм. Під логічною нормою варторозуміти загальне правило, що виявляється логічним шляхом і втілює органічні зв’язки між нормативними приписами та має повний набір властивостей, що розкривають їхню регулятивну при*роду» (Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – С. 81).
18. «Конкретность истины – это зависимость знания от связей и взаимодействий, присущих тем или иным явлениям, от условий, места и времени, в которых они существуют и развиваются»(Івакін О.А. Діалектична філософія: Монографія. – О.: Юрид. літ., 2003. – 352 с.). Звідси процесуальне в праві – це сукупність усіх зв’язків і взаємодій, що притаманні матеріальним суб’єктивним правам і обов’язкам (як абстрактним явищам) залежно від умов, місця і часу, в яких вони існують і розвиваються.
19. Пришва Н.Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів. – К.: Ексо б, 2003. – С. 143.
20. Гаврилюк Р.О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб. – Чернівці: Рута,2002. – С. 56*57.
21. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы иответы. – М.: Новый Юрист, 1999. – С. 54.
22. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб.: Юридический Центр Пресс, 2003. – С. 301.
23. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб.: Юридический Центр Пресс, 2003. – С. 307.
2. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: Полный курс. – М., 2001. – 652 с. (раздел VI, глава III, § Специализированные административные процессы).
3. Процессуальные нормы бюджетного права / А. Пауль. – СПб.: Питер, 2000. – 208 с.
4. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы. – М.: Новый Юрист, 1999. – С. 38.
5. Назвемо їх умовно «галузевий» і «загальнотеоретичний».
6. Налоговые процессуальные нормы есть нормы, регламентирующие налоговый процесс или порядок рассмотрения и разрешения налоговых дел (Деготь Б. Налоговые процессуальные нормы // Налоги и налогообложение. – 2006. – № 1).
7. Фінансове право: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С. 51; Налоговое право Украины:Учеб. пособие. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – С. 17; Фінансове право України. Загальна частина: Навч. посіб. / За заг. ред. В.П. Нагребельного. – Суми: ВТД «Університетська книга»,2004. – С. 77.8. Кострова Н.М. Процессуальные нормы в структуре советского права // Правоведение. – 1983.– № 3. – С. 43. http://web1.law.edu.ru/article/article.asp?articleID=186435
9. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы иответы. – М.: Новый Юрист, 1999. – С. 56.
10. Пришва Н.Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів. – К.: Ексо б, 2003. –С. 140.
11. Советское гражданское право. В 2 ч. / Под ред. В.А. Ряшенцева. – М.: Юрид.лит., 1986. –Ч. 1. – С. 75*76.
12. Основы права: Учеб. пособие для сред. спец. учеб. заведений. – 2*е изд., перераб. и доп. / Подред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 2001. – С. 334.
13. Публічні інтереси не обмежуються лише справедливим розподілом благ між членами суспільства, суспільство в цілому й кожний його член зацікавлений також у певному цивілізованому порядку вирішення конфліктів, що виникають із приводу речей або інших нематеріальних
об’єктів, який би забезпечував з’ясування істини й відновлення справедливості, втіленої в нормах права. Такий порядок становить собою таке саме благо для суспільства, як і самі речі матеріального світу.
14. Чечот Д.М. Участники гражданского процесса. – М.: Госюриздат, 1960. – С. 9.
15. Юдельсон К.С. Советский гражданский процесс. – М.: Госюриздат, 1956. – С. 10.
16. Ті норми, які деякі вчені називають процедурними і відносять до матеріальних, ми вважаємопроцесуальними.
17. Під нормою*приписом треба, на думку зазначеного автора, розуміти елементарне, логічно завершене, державно*владне нормативне веління (установлення), безпосередньо виражене в тексті нормативного юридичного акта. Спеціалізація права приводить до того, що норми*приписи функціонують не тільки як такі, але, перш за все, у вигляді логічних норм. Під логічною нормою варторозуміти загальне правило, що виявляється логічним шляхом і втілює органічні зв’язки між нормативними приписами та має повний набір властивостей, що розкривають їхню регулятивну при*роду» (Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – С. 81).
18. «Конкретность истины – это зависимость знания от связей и взаимодействий, присущих тем или иным явлениям, от условий, места и времени, в которых они существуют и развиваются»(Івакін О.А. Діалектична філософія: Монографія. – О.: Юрид. літ., 2003. – 352 с.). Звідси процесуальне в праві – це сукупність усіх зв’язків і взаємодій, що притаманні матеріальним суб’єктивним правам і обов’язкам (як абстрактним явищам) залежно від умов, місця і часу, в яких вони існують і розвиваються.
19. Пришва Н.Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів. – К.: Ексо б, 2003. – С. 143.
20. Гаврилюк Р.О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб. – Чернівці: Рута,2002. – С. 56*57.
21. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы иответы. – М.: Новый Юрист, 1999. – С. 54.
22. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб.: Юридический Центр Пресс, 2003. – С. 301.
23. Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – СПб.: Юридический Центр Пресс, 2003. – С. 307.
