РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА У СУЧАСНОМУ ПРАВІ

К. М. Глиняна

doi:10.32837/apdp.v0i31.2504

К. М. Глиняна

DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i31.2504

Ключові слова: сучасне право

Анотація

Інститут розлучення вперше отримав своє правове регулювання ще за часів римського приватного права, коли розлучення визначалося як добровільне розірвання шлюбного союзу. Розлучення за римським приватним правом могло бути двох видів: 1) одностороннє (за волевиявленням одного з подружжя) та 2) двостороннє — припинення шлюбного союзу за взаємною згодою обох з подружжя. Уявлення про розлучення за різних епох істотно змінювалися. Якщо у Стародавньому Римі розлучення вважалося цивільною угодою, що не потребує спеціальної процедури, то в середньовічній Європі розлучення у відповідності до канонічних подавань вважалося або зовсім неприпустимим (у католицьких країнах) або ж дозволялося тільки за наявності строго обмежених підстав і не інакше, як за рішенням церковної влади. Навіть після заміни канонічних норм світськими законодавство про розлучення лібералізується дуже й дуже повільно. Місце релігійної заборони посідають норми моралі, а також міркування публічно-правового порядку.

Посилання

1. Конвенція про правову допомогу та правовідносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ: Укладена в Мінську 22. 01. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 46. — С. 417.
2. Шевчук П. І. Правове регулювання реєстрації та розірвання шлюбу з участю іноземного елементу // Вісник Верховного Суду України. — 2003. — №4. — С. 42.
3. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 21. 12. 1993 р. // Голос України. — 1994. — № 27; [21] Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджені Наказом Мінюсту від 18. 10. 2000 р. № 52/5.
4. Про консульський статут: Указ Президента України від 02. 04. 1994, № 127/94, ст. 29; [22] Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану, затверджені Міністерством юстиції України і Міністерством закордонних справ України. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06. 2001 р. за №473/5664.
5. Шевчук П. І. Правове регулювання реєстрації та розірвання шлюбу з участю іноземного елементу// Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 4. — С. 44.
6. Про консульський статут:Указ Президента України від 02. 04. 1994 № 127/94. — С. 29.
7. Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України: Затверджена наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 23. 05. 2001 р. № 32/5/101, зареєстрована в Міністерстві юстиції 01. 06. 2001 р. за № 473/5664.
8. Дюжев Д. Развод по-европейски // Человек. Закон. Общество. — 2001. — № 3-4. — С. 79-82.