Кримінологічний аналіз особи, яка вчинила незаконне заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами
Анотація
У статті автор ставить за мету дослідження особливостей кримінологічного аналізу особи, що вчиняє незаконні заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами. Під особою злочинця розуміється сукупність соціальних та соціально значущих властивостей (погляди, здібності, інтереси, потреби, моральні переконання тощо), відносин, що характеризують конкретну особу, яка вчинила злочин, у поєднанні з позаособистісними зовнішніми умовами й обставинами -властивостями, відносинами навколишнього середовища. Зазначеним поняттям охоплюються також соціальні та соціально значущі властивості, відносини всього кола осіб, які вчинили злочини. Тобто під особою злочинця розуміється певний соціальний тип.
Особа, яка вчинила незаконні заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, розглядається у статті як джерело індуктивного пошуку причин злочинної поведінки (злочину), його типів (видів злочинності, категорій злочинів), подібно до того, як за конкретним індивідуальним поступом складається стиль тієї чи іншої ходи. Вивчення цих осіб пропонується розглядати на двох рівнях: одиничному (конкретний злодій) і видовому (тип злодія).
У статті звернено увагу на такі критерії кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють незаконні заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами: соціально-демографічні, кримінально-правові, морально-психологічні ознаки та соціальні зв'язки. У статті ці критерії поділені на дві групи - приватного та загального характеру. Критерії приватного характеру здебільшого формалізовані. Наприклад, у картці на особу, яка вчинила злочин, надано відносно повний перелік критеріїв: вік, стать, громадянство, національність, освіта, соціальне й посадове становище, місце роботи, навчання, кваліфікація злочину тощо. Загальні критерії - тією чи іншою мірою узагальнені характеристики особи, що даються, наприклад, експертами. Підсумовано, що частіше ці злочини вчиняють чоловіки, громадяни України, віком 29-39 років, які мають загальну середню освіту, на момент скоєння злочину не навчаються і не працюють. Крім того, третина цих злочинів були вчинені у групі; а третина злочинців мали не зняту і не погашену судимість на момент скоєння злочину.
Посилання
2. Шалгунова С.А. Особа злочинця, за уявленнями вітчизняних юристів, з кінця XIX ст. до 1917 р. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2011. № 4. С. 339-344.
3. Чубинский М.П. Мотив преступной деятельности и его значение в уголовном праве. Ярославль : Типо-литография Э.Г. Фальк, 1900. 351 с.
4. Петражицкий Л.И. Введение в изучение права и нравственности. Санкт-Петербург : Типография Ю.Н. Эрлих, 1908. Ч. II : Психологические основы теории нравственности и права. 271 с.
5. Антонян Ю.М., Блувштейн Ю.Д. Методы моделирования в изучении преступника и преступного поведения. Москва : Акад. МВД СССР, 1974. 54 с.
6. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация, преступного поведения. Харьков, 1986. 186 с.
7. Кучер В.М. Деякі кримінологічні аспекти злочинності у сфері незаконного обігу зброї. Юридичний електронний науковий журнал. 2017. № 6. С. 308-311.
8. Личность преступника и предупреждение преступлений : сборник научных трудов. Москва : ВНИИ МВД СССР, 1987. 104 с.