Відомості, що становлять лікарську таємницю, як предмет злочинного посягання

Анотація

У статті досліджуються проблемні питання визначення відомостей, що становлять лікарську таємницю, як предмета злочинного посягання в разі вчинення несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації (стаття 361-2 Кримінального кодексу України). Виникає питання, а чи належить лікарська таємниця до інформації з обмеженим доступом, чи є вона предметом злочинного посягання в контексті зазначеної норми законодавства?

З огляду на те, що йдеться саме про лікарську таємницю, визначається сукупність ознак віднесення інформації до таємної: 1) наявність передбаченої законом таємниці. Категорія «лікарська таємниця» визначається спеціальним Законом «Основи законодавства України про охорону здоров'я»; 2) розголошення інформації може завдати шкоди особі. Оприлюднена інформація про стан здоров'я, діагнози, інтимні сторони життя тощо може використовуватися у злочинних цілях (наприклад, шахрайства, вимагання, шантаж), для незаконного звільнення, з метою впливу на позицію посадової особи тощо, отже, завдавати матеріальної та/або моральної шкоди; 3) порядок доступу до такої інформації регулюється законами. Аналогічними ознаками наділено конфіденційну інформацію (персональні дані в частині медичних відомостей) стосовно наслідків розголошення та порядку доступу до неї.

Ураховуючи те, що конфіденційна та таємна інформація є різновидами інформації з обмеженим доступом, у контексті предмета злочину, передбаченого у статті 362-2 Кримінального кодексу України, конфіденційну інформацію стосовно здоров'я та лікарську таємницю можна розглядати як кате-горії-синоніми. Конфіденційна інформація про стан здоров'я трансформується в таємну (лікарську таємницю) у разі її збирання, обробки, використання, зберігання на законних підставах у передбачений законом спосіб медичними працівниками або іншими уповноваженими службовими особами за згодою конкретної людини.

Обов'язковою умовою визнання лікарської таємниці предметом злочинного посягання за статтею 362-2 Кримінального кодексу України є те, що вона (як інформація з обмеженим доступом) повинна зберігатися в комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, бути створеною та захищеною відповідно до чинного законодавства. У статті також проводиться аналіз нормативно-правових актів, що регулюють порядок збирання, реєстрації, накопичення, обробки і захисту відомостей, що становлять лікарську таємницю.