Особливості організації нотаріату у Сполучених Штатах Америки
Анотація
Нотаріат є однією із засадничих інституцій контролю за авторизацією юридичних фактів у правовій системі. Виконуючи функції аутентифікації й авторизації зазначених фактів, суб'єкти здійснення цієї діяльності - нотаріуси - мають відповідати певним професійно-кваліфікаційним вимогам. Саме тому будь-яка держава потребує створення спеціальних органів контролю якості професійної підготовки нотаріусів, їхньої відповідності вимогам чинного законодавства і професійної етики. У Сполучених Штатах Америки чинний так званий Закон про нотаріальні акти (RULONA), згідно з яким державні департаменти з нотаріату окремих штатів можуть призначати державних нотаріусів терміном на чотири роки з дати призначення. Кандидати на посаду нотаріуса мають відповідати таким вимогам/цензам, як: 1) віковий ценз. Бути не молодшими 18 років; 2) ценз осідлості. Мати громадянство або перебувати в іншому законному режимі перебування і мешкання на території Сполучених Штатів Америки; 3) ценз зайнятості. Бути резидентом або мати місце роботи або практики в одному зі штатів; 4) мовний ценз. Уміти читати і писати англійською; 5) кримінально-правовий і адміністративно-правовий ценз. Не бути дискваліфікованими через скоєння кримінальних злочинів або адміністративних правопорушень; 6) освітній ценз. Усі кандидати на первинне та повторне призначення нотаріусом повинні пройти як мінімум три години затвердженого нотаріального навчання протягом шести місяців, що безпосередньо передують заяві про призначення або повторне призначення; 7) кваліфікаційно-дисциплінарний ценз. Усі претенденти на посаду нотаріуса повинні скласти іспит, що проводиться представником Департаменту відповідного штату; 8) подання заяви встановленої форми та сплата мита у відповідному розмірі (розмір мита може коливатися від 50 до 400 доларів, залежно від штату); 9) ценз щодо підтвердження моральності і доброчесності; 10) ценз щодо доброчесності інформування; 11) ценз щодо підтвердження завершеного тригодинного попередньо затвердженого нотаріального курсу протягом шести місяців до подання заяви; 12) ценз щодо відсутності судимостей за тяжкі злочини або злочини, пов'язані із шахрайством або обманом; 13) ценз щодо дисциплінарної доброчесності; 14) ценз щодо професійної доброчесності авторитетних органів щодо виконання обов'язків нотаріуса, покладених на особу відповідно до постанови департаменту, федерального закону або законодавства штату; 16) ценз щодо відсутності попередніх негативних рішень кваліфікаційних комісій.
У Сполучених Штатах Америки наявні обмеження щодо сумісності посад нотаріуса з іншими посадами в органах законодавчої та/або виконавчої влади. Такі особи не мають права обіймати посаду нотаріуса, якщо вони є членами Конгресу Сполучених Штатів Америк, або ж обіймають посади в законодавчих, виконавчих чи судових департаментах федерального уряду, а також трасту, за які він або вона отримує зарплату, гонорари або пільги. Не можуть бути нотаріусами члени Генеральної Асамблеї будь-яких штатів.
Посилання
2. Ярков В.В., Медведев И.Г., Трушников С.С. О регулировании численности нотариусов : сравнительно-правовой анализ. Центр нотариальных исследований ФНП NOTISS.RU. 2005. 23 ноября. 28 с.
3. Аршава І.О. Державне управління розвитком нотаріату в умовах трансформації українського суспільства : дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. Дніпропетровськ, 2013. 203 с.
4. Бахрушин В.Є. Що можна вважати вищою юридичною освітою? Портал громадських експертів «Освітня політика». URL: http://education-ua.org/ ua/articles/897-shcho-mozhna-vvazhati-vishchoyuyuridichnoyu-osvitoyu.
5. Бондарєва М.В. Англосаксонський нотаріат: особливості організації та функціонування. Університетські наукові записки. 2006. № № 3-4. С. 153.
6. Организация нотариата и нотариальной деятельности: опыт государств-участников Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) / Е.А. Бурибаев. Москва : Библио-Глобус,\ 2016. 428 с.
7. Висєканкцев О.О. Система організації нотаріату: закордонний досвід. Публічне право. 2012. № 4 (8). С. 411-415.
8. Гулєвська Г.Ю. Аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання нотаріальної діяльності та пріоритети запозичення в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2003. № 7. С. 57-58.
9. Le notariat dans le monde, d. Commission de coop ; ration notariale internationale d'U.I.N.L, 2001. 412 с.
10. Чижмарь К.І. Інститут нотаріату в системі захисту прав і свобод людини і громадянина : дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2015. 350 с.
11. Шишленко В.Г. Щодо реформування нотаріату України. Форум права. 2012. № 1. С. 1091-1099.