Недоліки та прогалини законодавства у сфері працевлаштування державних службовців в умовах євроінтеграції України
Анотація
У статті проаналізовано специфіку теоретичних і практичних проблем правового регулювання працевлаштування державних службовців. Виявлено недоліки та прогалини законодавства у сфері працевлаштування державних службовців в умовах євроінтеграції України. Наприклад, автором виділено такі проблеми: невідповідність стандартів та процедур управління персоналом на державній службі європейським практикам; відсутність взаємозв'язку системи класифікації посад державної служби та вимог, що висуваються до професійної компетентності для зайняття таких посад; недостатнє застосування наукових підходів та результатів наукових досліджень для управління людськими ресурсами на державній службі тощо.
Аналіз юридичної літератури засвідчив наявність позитивних тенденцій, що вказували на початок вирішення тих проблем, які виділяли науковці в часи чинності законодавства про державну службу попередніх років. Свідченням цього процесу було, зокрема, ухвалення Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року, у якій було виокремлено основні причини недостатньої ефективності управління людськими ресурсами на державній службі та залучення громадян до державної служби.
Автор виділив недоліки та прогалини законодавства у сфері працевлаштування державних службовців, як-от: 1) відсутність оцінювання індивідуальних психологічних особливостей, фізичної придатності та стану здоров'я кандидатів на зайняття посад державної служби; 2) відсутність чітких вимог щодо професійно-кваліфікаційних характеристик посад державної служби, яким повинен відповідати кандидат на посаду держслужбовця; 3) проблема іноземного громадянства державних службовців, подвійного громадянства чи участі в заборонених в Україні терористичних організаціях; 4) проблема політичного впливу на державних службовців; 5) проблема дотримання військового законодавства державними службовцями з огляду на складну військово-політичну ситуацію в нашій державі. Сформульовано обґрунтовані пропозиції щодо шляхів їх вирішення.
Посилання
2. Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 р. : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2012 р. № 411-р. Офіційний вісник України. 2012. № 50. С. 504. Ст. 1988. Код акта 62322/2012.
3. Витко Т.Ю. Державна кадрова політика України: сутність, сучасний стан і перспективи розвитку. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2016. № 1. URL: http://el-zbirn-du.at.Ua/2016_1/3.pdf.
4. Про державну службу : Закон України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4. Ст. 43.
5. Канавець М.В. Актуальні проблеми формування засад державної кадрової політики в Україні. Державне будівництво. 2013. № 2. URL: http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/db/2013-2/doc/3/05.pdf.
6. Тертишна О.В. Стан та перспективи розвитку державної служби в Україні в контексті адаптації до стандартів ЄС. Державне управління та місцеве самоврядування : збірник наукових праць. 2009. Вип. 1. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-01(1)/Tertishna.pdf.
7. Шапран О.Ю. Перспективи розвитку державної служби в Україні у контексті запровадження нового законодавства про державну службу. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2014. № 3. С. 99-108.
8. Лопушинський І.П. Вступ на публічну службу: європейський досвід для України. Державна служба. 2011. № 7. С. 82-90.
9. Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань державної служби : постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 500. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/500-2014-%D0%BF.
10. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби : постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246. Офіційний вісник України. 2016.
№ 28. С. 179. Ст. 1116.
11. Про статус депутатів місцевих рад : Закон України від 11 липня 2002 р. № 93-IV. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 40. Ст. 290.
