ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У РИМСЬКОМУ ПРАВІ Й У СУЧАСНОМУ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Анотація

Договірне зобов’язання у Стародавньому Римі було головною правовою формою, за допомогою якої встановлювались та закріплювались господарські зв’язки квітучої торгової діяльності. Історія римського народу відома науці з того часу, коли Рим становив собою сільськогосподарську громаду, в якій окремі родини жили закритим господарським життям, взагалі без будь-якиХ мінових відносин. Такого розвинутого виду римське договірне право досягло тільки в результаті довгої еволюції господарського та громадського життя Риму. Закріплюючи виникаючі в господарському житті відносини, договірне право сприяло подальшому розвитку цих відносин. Розроблення римськими юристами системи різних видів договорів відкривало можливість постачати юридичні наслідки різним правовим відносинам, які виникали через ведення крупного сільського господарства. Розроблена система договору відповідала інтересам римських купців як у внутрішній, так і у зовнішній торгівлі. У договірному праві, більш ніж у будь-якій сфері приватного права, відбилось вміння римських юристів, не відступаючи формально від консерватизму, яке характеризувало національне римське право, давати визначення нових інтересів та,таким чином, не тільки не гальмувати розвиток господарства, але і стимулювати його та сприяти йому.