ПЕНСІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ЗМІСТ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Анотація
У процесі здійснюваних в Україні перетворень пенсійна система реформуєть-ся вдруге. На першому етапі нововведень (проведених у 1991 р.) було введено формулу диференційованого нарахування пенсій в залежності від рівня при-бутків у період трудової діяльності і тривалості трудового стажу. Перший етап перетворень передбачав перерахунок усіх видів пенсій відповідно з пенсійною формулою Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. [1]. Ним були встановлені трудові та соціальні пенсії. В час прийняття Закону до нього були включені всі види пенсійного забезпечення, й, по суті, він був єди-ним законом із цього питання. Залежність розміру пенсій від показників трудової діяльності (згідно зі ст. 19 пенсії за віком при наявності відповідно-го трудового стажу призначалися в розмірі від 55 до 75 відсотків заробітку, а в деяких випадках до — 85 %) не означало відмови від розподільчого принципу. Він був присутній у вигляді обмежень максимальною величиною пенсії (яка не могла перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, зазначе-них у п. «а» ст. 13 і ст. 14, — чотирьох мінімальних пенсій за віком).
Посилання
2. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — No49-51. — Ст. 129-130.
3. Стратегія розвитку пенсійної системи // Соціальний захист. — 2006. — No 2. — С. 28.
4. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — No 47-48. — Ст. 372.