КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ УКРАЇНИ

  • О. І. Погібко
Ключові слова: конституція, принципи, центральн органи

Анотація

рогресивний розвиток України — суверенної держави залежить від ціле-спрямованої державної політики щодо забезпечення її національної безпеки. Україна — суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава [1]. Нейтралізація існуючих і постійних загроз національним інтересам Украї-ни вимагає виконання комплексу заходів щодо зміцнення обороноздатності і безпеки держави до того часу, поки не відбудуться незворотні позитивні зміни, які унеможливлять розв'язання воєнних локальних конфліктів і війн. Одно-часно ми не маємо права ігнорувати забезпечення воєнної складової націо-нальної безпеки. Прагнення України до оптимізації чисельності Збройних Сил, без втрати боєздатності вимагають високого рівня керування Військовою органі-зацією держави.

Посилання

1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відо-мості Верховної Ради України. — 1996. — No 30. — Ст. 142.
2. Орзіх М. П. Започаткування сучасного етапу Конституційної реформи в Україні // Юридич-ний вісник. — 2003. — No 2.
3. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 черв. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — No 39. — Ст. 351.
4. Про оборону України: Закон України від 5 жовт. 2000 р. // Відомості Верховної Ради Украї-ни. — 2000. — No 49. — Ст. 420.
5. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 берез. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — No 35. — Ст. 237.
6. Збройні Сили України: основні напрями реформування і розвитку // Народна армія. — 2004. — Спецвип. No 1.
7. Про затвердження Положення про Міністерство оборони України: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серп. 2006 р. // Офіційний вісник України. — 2006. — No 31.
8. Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року: Біла книга України. — К.: Аванпост-прим., 2004.
9. Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки (основні положення). — К.: МО України, 2005.
10. Радецький В. Г. Актуальні проблеми управління Збройними Силами України в сучасних умо-вах // Військо України. — 1996. — No5-6.
11. Воєнна доктрина України: Затв. Указом Президента України від 15 черв. 2004 р.
12. Біла книга 2005: Оборонна політика України. — К.: МО України, 2006.
13. Про внесення змін до положень про Міністерство оборони України і Генеральний штаб Зброй-них Сил України: Указ Президента України від 4 лип. 2002 р.
14. Шкідченко В. П. Роль Генерального штабу в загальній системі стратегічного керування // Наука і оборона. — 1999. — No 3.
15. Эволюция военного искусства: этапы, тенденции, принципы. — М.: Воениздат, 1987.
16. Нечхаєв С. М., Руснак І. С. Історичний досвід створення вищих органів керівництва воєнною організацією держави та доцільність його використання в сучасних умовах // Наука і оборо-на. — 1998. — No 3.
17. Степанов А. Новая структура органов управления ОВС НАТО: общие военные проблемы. — 2000.
Опубліковано
2020-09-03