Кримінальна відповідальність за бандитизм у законодавстві зарубіжних країн
Анотація
Бандитизм є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки. Враховуючи останні події в Україні, коли на тлі політичної та соціальної кризи у державі все частіше створюють організовані злочинні групи, часто озброєні, виникають незаконні воєнізовані формування, наявна велика кількість зброї, що на незаконних підставах знаходиться у володінні окремих осіб і рух якої дуже важко проконтролювати або відстежити, стає зрозумілим, чому збільшується кількість вчинюваних злочинів з використанням вогнепальної зброї, вибухівки як окремими особами, так і озброєними злочинними угрупуваннями.
Функціонування в Україні банд, метою існування яких є вчинення озброєних нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, загрожує як громадській безпеці, так і життю, здоров'ю окремих громадян та їх власності, перешкоджає нормальній господарській діяльності, створює стан незахищеності суспільства від злочинних посягань. Все це зумовлює необхідність вжиття з боку держави ефективних заходів, у тому числі й кримінально-правового характеру, спрямованих на протидію бандитизму. Але ефективність таких заходів навряд чи можлива без чіткого розуміння юридичної природи бандитизму, якого можна досягнути, проаналізувавши досвід кримінальної відповідальності за бандитизм у законодавстві зарубіжних країн.
У кримінальному законодавстві окремих зарубіжних держав законодавець диференціював відповідальність учасників банд залежно від виконуваних ролей. Зарубіжний досвід диференціації кримінальної відповідальності за бандитизм заслуговує на увагу, оскільки створення банди, участь у вчинених нею злочинах та інші форми участі в цьому об'єднанні - різні за змістом і ступенем суспільної небезпеки форми об'єктивної сторони бандитизму. Тому встановлювати кримінальну відповідальність за ці діяння в одній частині статті Особливої частини КК (як це передбачено у ст. 257 КК України) не доцільно.
Посилання
2. Абакумова Ю.В. Форми співучасті у злочині. Європейські перспективи : науково-практичний журнал. К., 2012. № 3. Ч. 2. С. 136-139.
3. Азаров М.Ю. Особливості виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2013. № 1. С. 11-18.
4. Алексеев В.В. Понятие организованной группы. Социальная законность. 1989. № 11. С. 25-26.
5. Балега Н.В. Відмінність бандитизму від створення злочинної організації. Молодий вчений. № 4 (56), квітень, 2018 р. С. 650-653.
6. Вознюк А.А. Кримінальна відповідальність за бандитизм за кримінальним законодавством зарубіжних держав. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2013. № 3(спец. вип.). С. 171-178.
7. Гаврилов Ю.Г. Бандитизм: кримінально-правова характеристика та проблеми кваліфікації : дис. канд. юрид. наук:12.00.08, Запоріжжя, 2017. 221 с.
8. Гаврилов Ю.Г. Стійкість як ознака банди. Актуальні проблеми держави і права. 2017. № 78.
С. 41-48.
9. Забіяка Ю.В. Поняття та основні ознаки бандитизму. Право та державне управління. 2019. № 1 (34). Том 1. С. 79-83.
10. Іваненко І.В. Аналіз національного законодавства про боротьбу з бандитизмом. Вісник Верховного Суду України. 2002. № 6. С. 45-48.
11. Криміналістика : підручник / В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька. [5-е вид., перероб. і доп.]. X. : Право, 2011. 464 с.
