Щодо європейських стандартів кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення та їх запобігання
Анотація
У статті з використанням відповідної методології встановлені особливості європейських стандартів щодо кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення (далі - ККП) та їх запобігання, а також визначені напрями і формат удосконалення національного антикорупційного законодавства та кримінально-правової політики.
Враховуючи стратегічний курс України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі (далі - ЄС), значна увага приділена дослідженню неоднорідності кримінального права ЄС та його складникам, які можуть мати значення для боротьби з корупційними виявами. Встановлено, що кримінально-правова уніфікація в площині боротьби з корупційними діяннями передбачає правову інтеграцію специфічних сфер і насамперед захисту фінансових інтересів ЄС та матеріального кримінального й процесуального права.
Проаналізовано зміст відповідних європейських конвенцій, протоколів, директив та інших документів. Встановлено, що питання кримінальної відповідальності за ККП та їх запобігання можуть бути пов'язані з протидією фінансовому шахрайству, підкупу, відмиванню грошей, неправомірному використанню коштів, зловживанню службовим становищем та іншим кримінальним правопорушенням. Крім цього, факти вчинення ККП є ганебним порушенням прав і свобод людини, тому цьому має бути надана відповідна оцінка з боку Європейського суду з прав людини.
Власне корупція в державах ЄС розуміється у двох формах - активній і пасивній, при цьому кримінально караними мають бути будь-які інші її протиправні форми. Щодо запобігання ККП актуальними завданнями є вирішення питань імунітету та юрисдикції, забезпечення міжнародного співробітництва та взаємної правової допомоги, діяльності спеціалізованих органів, захисту потерпілих, викривачів і свідків, сприяння збиранню доказів, контроль за реалізацією правових актів у сфері запобігання корупції, моніторинг виконання положень конвенцій тощо. У висновках запропоновані шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за ККП та їх запобігання в Україні на підставі використання позитивного європейського досвіду.
Посилання
2. Корнієнко В.В. Особливості кримінального права ЄС: теоретико-правовий аспект. Форум права. 2011. № 1. С. 496-500.
3. Гончарук О.В. Передумови виникнення та перспективи розвитку європейського кримінального права. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2013. Випуск 115 (частина II). С. 66-70.
4. Galushko Dmitriy. To the Issue of Harmonization of the EU Criminal Law. Russian Journal of Political Studies. 2015. Vol. (2). Is. 2. Р. 54-60.
5. Жданов Ю.Н., Лаговская Е.С. Европейское уголовное право. Перспективы развития. М. : Международные отношения, 2001. 232 с.
6. Vogel J. The European Integrated Criminal Justice System and its Constitutional Framework. Maastricht Journal of European and Comparative Law. 2005. Vol. 12. № 2. P. 125-147.
7. Трикоз Е.Н. Формирование уголовно-правовой системы Европейского Союза. Журнал российского права. 2007. № 10. С. 89-107.
8. Juszczak Adam, Sason Elisa. The Directive on the Fight against Fraud to the Union's Financial Interests by Means of Criminal Law (PFI Directive). Laying Down the Foundation for a Better Protection of the Union's Financial Interests? The European Criminal Law Associations forum. 2017. № 2. Р. 80-87.
9. Corpus Juris 2000 (Draft agreed in Florence). URL: http://dirittopenaleeuropeo.it/corpus-juris-2000/ (дата звернення: 20.04.2020).
10. Гарбазей Д.О. Міжнародно-правові основи боротьби з корупцією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.11. Харків, 2015. 22 c.
11. Нагачевська Ю.С. Міжнародний досвід правових та організаційних заходів у сфері запобігання корупції та його впровадження в Україні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 1. С. 256-266.
12. Паліюк В.П. Загальні питання застосування судами загальної юрисдикції України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2013. № 4. С. 129-142.