Система покарань у доктрині кримінального права України
Анотація
У статті приділяється увага тенденціям розвитку вчення про систему покарань у вітчизняній кримінально-правовій доктрині з її розподілом на конкретні етапи. На основі проведеного аналізу зроблено висновок відносно існуючої в українському законодавстві системи покарань і прогноз щодо можливих перспектив її подальшого розвитку.
Важко уявити сучасні дослідження без звернення до характеру та змісту порівняльно-історичних розробок вчених минулого. Зародження доктрини про систему покарань розпочалося у дореволюційні часи із характеристики видів покарань, які отримали необхідне обґрунтування в теорії кримінального права часів царизму.
Подальша теоретична розробка припадає на радянський період. Радянське кримінальне законодавство було побудоване на принципі верховенства інтересів держави над інтересами особистості, який втілився у ключові юридичні категорії. В цей час відбулося становлення системи покарань, яка відповідала соціалістичним принципам і революційним соціально-економічним цінностям. Ідентичним шляхом відбувався розвиток і доктрини кримінального права, яка висловлювала підтримку класовому підходу, що виражався у підкоренні винуватості політичним інтересам, тяжіла до ідеологічного фактору формування вихідної концепції системи покарань і вчення соціологічної школи, на відміну від дореволюційного кримінального законодавства, що йшло шляхом класичної школи кримінального права.
Початок процесу становлення теорії кримінального права незалежної України розпочався із прийняття нового Кримінального кодексу у 2001 році. Побудова системи покарань відбувалася крізь призму принципів гуманізму, законності, рівності, індивідуалізації покарання. Сучасний стан вивчення системи покарань характеризується як з'ясуванням внутрішніх, органічних зв'язків її складників, так і її розумінням як певної послідовності, переліку. Окремі види розглядаються не лише з позиції структурного аналізу, але й як тлумачення. Однак вироблення вчення про систему покарань як «ціле, зрозуміле, пов'язане» у зв'язку з реформуванням кримінального права ще попереду.
Посилання
2. Бажанов М.И. Избранные труды / М.И. Бажанов; [сост.: В.И. Тютюгин, А.А. Байда, Е.В. Харитонова, Е.В. Шевченко; отв.ред. В.Я. Таций]. Харьков : Право, 2012. 1244 с.: ил.
3. Будзинский С.М. Начала уголовного права. Соч. С. Будзинского. Варшава, 1870. 376 с.
4. Галицько-Волинський літопис. Відпов. за вип., вступна стаття Р.М. Федорів, худ. оформ. М.І. Яців. Львів : «Червона калина», 1994. 258 с.
5. Максимовичь М.А. Речь объ уголовныхъ наказашяхъ въ России. Кіевь, 1853. 261 с.
6. Наумов А.В. Российское уголовное право : курс лекций: в 3 т. Т. 1: Общая часть, 736 с.
7. Немировский Э.Я. Новейшие изменения советского уголовного законодательства / проф. Э.Я. Немировский // изд. Одессого института народного хазяйства, 1927. 292 с.
8. Сташис В.В. Актуальные вопросы системы наказаний по Уголовному кодексу Украины 2001 года / Ежегодник украинского права. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nlu.edu.Ua/bitstream/123456789/420/1/Stashis2011%20223.pdf. - Назва з екрану.
9. Таганцев Н.С. Русское уголовное право: (Часть Общая). Т.1. / Тула : Автограф, 2001, 800 с.
10. Тютюгин В.И. Вопросы наказания и его назначения в трудах профессора М.И. Бажанова / В.И. Тютюгин / Ученики о научном наследии профессора М.И. Бажанова (по материалам «круглого стола», посвященного 90-летию со дня рождения М.И. Бажанова). Харьков : Право, 2013. С. 31-39.
11. Уголовное право: Общая часть / Под общ. ред. И.Т. Голякова. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Госюриздат, 1943. 284 с.
12. Чельцов-Бебутов М.А. Социолистическое правосознание и уголовное право революции. Харьков : Юрид. изд-во НКЮ УРСР, 1924, 92 с.
13. Чугаєва І.К. Чернігівське літописання XI - XIII ст.: історіографічний міф чи історичне джерело? [Текст] : монографія: І.К. Чугаєва: відп. ред. В.О. Дятлов. Чернігів. ПАТ «ПВК» «Десна», 2018. 336 с.
14. Шаргородский М.Д. Наказание по советскому уголовному праву. М. : Госюридиздат, 1958, 240 с.
