ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОРЕСУРСОВОГО Й ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Анотація
ідповідно до ст. 50 Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 р. [1], «кожний має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкоду-вання завданої порушенням цього права шкоди». Наведеному конституційно-му праву громадян кореспондує їх обов'язок, закріплений в ст. 66 Основного Закону країни, відповідно до якої «кожний зобов'язаний не заподіювати шко-ду природі», а у випадку її нанесення — відшкодовувати заподіяні збитки. З наведених конституційних норм випливає, що завдана шкода природним ресурсам і навколишньому природному середовищу підлягає відшкодуванню незалежно від правомірності чи протиправності їх заподіяння. Однак у пере-важній більшості випадків така шкода завдається протиправними діями або бездіяльністю. У зв'язку з цим питання юридичної відповідальності в цій сфері заслуговують на увагу правозастосовчої практики.
Посилання
2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546.
3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року / / Відомості Верховної Ради України.— 2001. — № 25-26. — Ст. 131.
4. Кримінальний кодекс Української РСР від 28 грудня 1960 року / / Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1961. — № 2. — Ст. 14.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року / / Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — Дод. до № 51. — Ст. 1122.
6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року / / Відомості Верховної Ради України. —2003. — № 40-44. — Ст. 356.
7. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року / / Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № 30. — Ст. 463.
8. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року / / Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1971. — Дод. до № 50. — Ст. 375.
