ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ

Анотація

За історію свого існування українське військо неодноразово зазнавало ско-рочення. Проте цей процес не мав широкого розголосу в суспільстві, оскільки від цивільного контролю такі «військові таємниці» надійно відгороджувалися високим відомчим парканом. Десятки тисяч кадрових військовослужбовців щорічно залишали службу в ході так званого планового скорочення збройних сил — без суттєвої вихідної грошової допомоги, без широкомасштабної дер-жавної підтримки в здобутті цивільної професії, зрештою, нерідко без даху на головою. Мізерна пенсія, надірване полігонами та важкою, ненормованою пра-цею здоров'я і невідоме цивільне майбуття — таким був стандартний набір «запасника», надбаний за 20-25 років гарнізонного життя. Зубожіння, соціаль-ний занепад цілої верстви населення набули такого масштабу, що йшлося вже не тільки про різке зниження авторитету військової професії, її престижу в суспільстві. Проблема постала у значно ширшому діапазоні. У новітній ре-дакції Воєнної доктрини України зазначається, що «основними реальними та потенційними внутрішніми загрозами національній безпеці України у воєнній сфері є: «...незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей». Сьогодні мало хто, навіть з політичних опонентів військової реформи, береться критику-вати Закон «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил Украї-ни, та членів їхніх сімей».