ДЕРЖАВНА ВЛАДА В ПРОЦЕСІ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЯК ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬНОГО РУХУ

  • Р. М. Мінченко
Ключові слова: державна влада

Анотація

Нині однією з ідей, яка перетворюється на соціальну цінність і впливає на формування державної політики і законодавства, зокрема, економічної політи-ки, законодавства у сфері економіки стає ідея сталого руху людського співжит-тя, його рівня. Ця ідея лежить в основі оцінки сучасного стану не тільки співвідношення між результатами розвитку власності, виробництва, в тому числі заснованому на приватній власності, і шкодою природному середовищу, що спри-чинюється цим виробництвом, а й соціального руху взагалі, зумовленого об'єк-тивною тенденцією руху сучасної цивілізації у напрямі глобалізації1. Сутні-стю глобалізації як об'єктивної тенденції, уявляється, є формування світової суспільної єдності соціально-культурних, у широкому розумінні, різноманітно-стей, що сприяє, зокрема, юридичному піднесенню невід'ємних прав людини2. Останні через таке універсальне загальнолюдське явище, як право, набувають нині вже теж глобального значення3. Як слушно зазначає зав. сектора прав людини Інституту держави і права РАН, член-кор. РАН О. А. Лукашева, уся складна система компонентів суспільного руху спирається на нормативну і інституціональну основу, серед неї правову державу, що є найважливим засо-бом цілеспрямованого впливу на поведінку людей, який відповідає врешті-решт збереженню сталості і рівновазі суспільних відносин

Посилання

1. Див.: Юрьев А. И. Может ли общество одновременно думать и чувствовать? / / Общество и политика: современные исследования, поиск концепций / Под ред. В. Ю. Большакова. — С.Пб.,2000. — С. 423; Хайтун С. Д. Социальная эволюция и Джон Кейнс: от простого к будущему //Вопр. философии. — 2003. — № 10. — С. 47, 49.
2. Див., зокрема: Права человека и стратегия устойчивого развития: «Круглый стол» / / Гос. и право. — 1998. — № 11. — С. 103-119.
Слід відзначити, що Верховна Рада України повинна була затвердити Національну стратегію сталого розвитку України ще у 2002 році. Але й досі така стратегія навіть не розроблена.
3. Див.: Алексеев С. С. Восхождение к праву: Поиск и решения. — М., 2001. — С. 673; Він же.Избранное. — М., 2003 — С. 256, 249; Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, ХХІ век.— М., 2000. — С. 9, 10 та ін.
4. Див.: Права человека и стратегия устойчивого развития: «Круглый стол» / / Гос. и право. —1998. — № 11. — С. 103.
5. Як видається, уперше цю ідею висловив І. Кант (див.: Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. 1784 / / Соч.: В 8 т. — М., 1994.
6. Див.: Гальчинський А. Глобальна криза чи криза глобалізації / / Віче. — 2002. — № 1. —С. 44.
7. Див.: Тункин Г. И. Теория международного права / Под общ. ред. Л. Н. Шестакова. — М.,2000. — С. 325, 326.
8. Дзюба І. Україна перед Сфінксом майбутнього / / Уряд. кур'єр. — 2002. — 12 січ.
9. Гальчинський А. Глобальна криза чи криза глобалізації / / Віче. — 2002. — № 1. — С. 47.
10. Див. докладніше про відмінність понять «ідентифікація» і «самоідентифікація»: Токар Л. Не заблукати б в орієнтирах, ідентифікації і самоідентифікації / / Віче. — 2004. — № 10. —С. 65-69.
11. Іванов Л. Глобальный тупик или гармония цивилизаций / / Свободная мысль — ХХІ. — 2002.— № 9. — С. 26.
12. Торкаючись проблеми відтворення безпосередньо життя людини, Ф. Енгельс, зокрема, зазначав,що брак здатності окремої особи до самозахисту «треба було надолужити об'єднаною силою і колективними діями стада» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21. — С. 38).
13. Див., зокрема: Мартышин О. В. Проблема ценностей в теории государства и права / / Гос. и право. — № 10. — С. 5-14.
14. Памятники римского права: Законы ХІІ таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. — М., 1997. — С. 157.
15. Данилевский Н. Я. Россия и Європа / Сост., послесл. и коммент. С. А. Вайгачева. — М., 1991.— С. 103.
16. У цьому плані, як уявляється, необхідно критично ставитися до тези, що червоною ниткою пройшла через передвиборну програму кандидата на пост Президента України, представника ліберально-демократичної партії України І. Л. Душина «Приватне — понад усе!» / / Голос України. — 2004. — 24 верес.
17. Бэкон Ф. Великое Восстановление Наук / / Соч.: В 2 т. — М., 1971. — Т. 1. — С. 83.
18. Бэкон Ф. Новый орган / / Соч.: В 2 т. — М., 1972. — Т. 2. — С. 88.
19. Фейербах Л. Право и государство / / Соч.: В 2 т. — С. 477.
20. Зленко В. Глобалізація і процеси соціального розвитку / / Віче. — 2002. — № 6. — С. 55.
21. Голиченков А. К., Ефимова Е. Е. и др. Проблемы экологического, земельного права и законодательства: (Обзор выступлений участников научно-практической конференции) / / Гос. и право. — 2000. — № 5. — С. 108; Див. також: Гетьман А. Законодавчі аспекти зародження екологічних прав людини / / Вісн. Академії правових наук України. — 2000. — № 1. —С. 129-137; Новикова Е. В. О соотношении публично-правовых и частно-правовых начал в
экологическом законодательстве / / Гос. и право. — 2000. — № 3. — С. 59-64; Васильева М. И.Проблемы защиты общественного интереса в экологическом праве / / Гос. и право. — 1999.— № 8. — С. 49-62; Костицький В. Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації / / Право України. — 1998. — № 1. — С. 67-72.
22. Шемшученко Ю. В центрі уваги відділення — проблеми екологічного, господарського, аграрного та земельного права / / Вісн. Академії правових наук України. — 2003. — № 2-3. —С. 522.
23. Spengler O. Der Untergang des Abendlandes. Umrisse einer Morphologie der Weltgeschiche.Zweiter Band. Welthistorische Perspektiven. — München, 1923. — S.98.
24. Там само.
Опубліковано
2020-08-06