ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ І ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ»

Анотація

Прийняття і вступ у чинність Господарського кодексу України [1] підняло на новий рівень значимість законодавства України про захист економічної конкуренції. По-перше, необхідність забезпечення добросовісної конкуренції в підприємництві віднесено в ст. 6 ГК скрізь обмеження державного регулюван-ня економічних процесів до загальних принципів господарювання. По-друге, у ст. 10 ГК антимонопольно-конкурентна політика, яка спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарюван-ня, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки, віднесена до основних напрямів економіч-ної політики держави. В цілому ж важливість для держави в установленні правил конкурентної поведінки суб'єктів господарювання та обмеження моно-полізму в економіці підкреслена розміщенням цих норм у главі третій розді-лу першого Кодексу, фактично поставивши їх на перше місце в ієрархії інших аспектів здійснення і регулювання господарської діяльності. Таким чином, норми законодавства про захист економічної конкуренції сьогодні набули ви-гляду норм кодифікованої законодавчої форми, що ставить їх (розділ 3 ГК) на вище місце серед аналогічних норм чинного законодавства.