ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

  • Є. О. Харитонов
Ключові слова: цивільне право

Анотація

531 Актуальні проблеми держави і права Секція 8 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ТА ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС УДК 347(477) Є. О. Харитонов, д-р юрид. наук, професор, завідувач кафедри цивільного права ОНЮА ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ Приступаючи до визначення поняття «цивільне право», передусім, необхід-но встановити його співвідношення з іншою категорією — «приватне право», оскільки ці терміни нерідко вживаються як синоніми [1; 2]. Крім того, необ-хідно визначитися стосовно поняття публічного права, котре органічно допов-нює приватне право та взаємодіє з ним. Не зупиняючись тут на детальній характеристиці приватного права, котре, як таке, за останні роки неодноразово було предметом окремого дослідження на різних рівнях наукового пізнання [3; 4; 5], нагадаємо лише, що його характерни-ми рисами є: визнання пріоритету інтересів окремої (приватної) особи (сувере-нітету індивіда); встановлення правовідносин між приватними особами, жодна з яких не уособлює в собі державу (не є фігурантом держави); юридична рівність учасників цивільних відносин; ініціативність сторін при встановленні цивіль-них відносин; вільний розсуд при виборі правил поведінки, прямо не забороне-них законодавством; позовний порядок захисту інтересів суб'єктів в суді.

Посилання

1. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. А. Довгерта. — К.: Укр. центр правничих студій, 2000. — С. 14-15.
2. Харитонов Є. О. Історія приватного (цивільного) права Європи: Витоки. — О.: БАХВА, 1999.— С. 4.
3. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права / / Вісник Академії правових наук України. —Х., 1998. — № 3 (14). — С. 50-58.
4. Алексеев С. С. Частное право: Науч.-публицист. очерк. — М.: Статут, 1999.
5. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права / / Вісник Академії правовихнаук України. — Х., 2001. — № 2 (25). — С. 123-134.
6. Харитонов Є., Харитонова О. До питання про значення дихотомії «приватне право — публічнеправо» / / Вісник Академії правових наук України. — Х., 2000. — № 2 (21). — С. 82-85.
7. Азімов Ч. Про предмет і методи цивільного права / / Вісник Академії правових наук України.— Х., 1999. — № 1 (16). — С. 143-151.
8. Червоний Ю. С. Предмет гражданского права Украины / / Юридична освіта і правова держа-ва: (До 150-річчя юрид. ін-ту ОДУ): Зб. наук. праць. — О., 1997. — С. 144-150.
9. Сібільов М. До питання про правові засоби сфери приватного права / / Вісник Академії право-вих наук України. — Х., 2001. — № 3 (26). — С. 135-146.
10. Красавчиков О.А. Диспозитивность в гражданско-правовом регулировании / / Советское государство и право. — 1970. — № 1. — С. 40-46.
11. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. — Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. —С. 313.
12. Гаращук В. Управлінські послуги — новий інститут чи нова помилка? / / Вісник Академіїправових наук України. — Х., 2001. — № 3 (26). — С. 109-114.
13. Битяк Ю., Константий О. Правова природа адміністративних договорів / / Вісник Академіїправових наук України. — Х., 2001. — № 3 (26). — С. 101-109.
14. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.:Юрінком Інтер, 2002. — Кн. 1. — С. 23-24.
Опубліковано
2020-07-29