ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОСНОВ РЕФЕРЕНДУМУ В АСПЕКТІ ПРОГРЕСИВНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
Ключові слова:
модернізація, конституційні основи
Анотація
Реформування правової системи України в контексті Європейських інтег-раційних процесів органічно пов'язується з модернізацією української Кон-ституції в зазначеному руслі. Вирішення цього масштабного завдання диктує необхідність наукової роз-робки відповідних конституційно-правових інститутів в контексті реформи Основного Закону.
Посилання
1. Российский конституционализм: проблемы и решения: Материалы междунар. конф. — М.:Ин-т государства и права РАН, 1999.
2. Конституція України — основа модернізації держави та суспільства: Матеріали наук. конф.21-22 червня 2001 р., Харків / Упоряд.: Ю. М. Грошевий, М. I. Панов. — X.: Право, 2001.
3. Тацій В. Я., Тодика Ю. М. Проблеми становлення і розвитку українського конституціоналізму/ / Державне будівництво та самоврядування: Зб. наук. праць. — X., 2001. — Вип. 1. — С. 7-33.
4. Степанов И. М. Грани российского конституционализма (XX век) / / Конституционный стройРоссии. — М., 1992. — Вып. 1. — С. 30-31.5. Степанов И. M. Уроки и парадоксы российского конституционализма: Очерк-эссе. — М., 1996.— С. 3.
6. Авакьян С. А. Конституция России: природа, эволюция, современность. — 2-е изд. — М., 2000.— С. 229-232.
7. Кабышев В. Т. Конституционализм в современной России / / Государство и право на рубежевеков. Конституционное и административное право: Материалы всерос. конф. — М., 2000. —С. 8.
8. Богданова Н. А. Система науки конституционного права. — М., 2001. — С. 164.
9. Богданова Н. А. Категория «конституционализм» в науке конституционного права / / Российский конституционализм: Материалы междунар. конф. — М., 1999. — С. 137-138.
10. Орзіх М. Ф. Сучасний конституціоналізм — мета конституційної реформи в Україні / / Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.Жовтень, 2000. — О., 2001. — С. 133-141.
11. Кабышев В. Т. Вказ. праця. — С. 8.
12. Такий підхід вводиться в практику і на рівні наукових конференцій. Див.: Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Одеса, жовтень, 2000. — О., 2001.
13. Коток В. Ф. Референдум в системе социалистической демократии. — М., 1964. — С. 6-15;Круглов Р. Б. Референдум как высшая форма непосредственной демократии: Автореф. дис...канд. юрид. наук. — М., 1998. — С. 17-22; Сравнительное конституционное право. — М.,
1996. — С. 406-417; Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. /Отв. ред. Б. А. Страшун. — М., 1995. — Т. 1. — С. 79-93; Федоренко В. Юридична силареферендумів, плебісцитів / / Віче. — 2000. — № 8.
14. Сравнительное конституционное право: Учебное пособие. — М., 2002. — С. 227.
15. Федоренко В. Л. Парламентська реформа як предмет всеукраїнського референдуму 16 квітня2000 р. / / Парламентаризм в Україні: теорія і практика. — К., 2001. — С. 351.
16. Аналізуючи даний аспект стосовно конституційного референдуму 12 грудня 1993 р., на якомубула прийнята чинна Конституція Росії, О. А. Лук'янова пише: «На жаль, більшість науковихпраць та підручників настирно обминають особливості цього референдуму, згадуючи про нього,
як правило, лише одним абзацом, де констатується самий факт прийняття Конституції (напр.:Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. — М., 1998. — С. 58; Комаро-ва В. В. Формы непосредственной демократии. — М., 1998. — С. 29) обминають не випадково,
оскільки неправду писати не хочеться, а правду — або страшно, або кон'юктурно невигідно».Див.: Лук'янова Е. А. Российская государственность и конституционное законодательствоРоссии (1917-1933). — М., 2000. — С. 149. Від подібних недоліків, на жаль, не вільні і деякі публікації в Україні
17. Carre de Malberg. Considerations theoretiques sur la question de la combinasion du referendum avec le parlementarisme. «Annuaire de l' Instityt international du droit public». — Paris, 1931. —P. 259.
18. Тексти вказаних конституцій див.: Новые конституции стран СНГ и Балтии. — М., 1997.
19. Проблеми конституційного процесу відносно Конституції Росії ґрунтовно аналізує С. А. Авак'ян, див.: Авак'ян С. А. Конституция России: природа, эволюция, современность. — М., 2000.— С. 122-192. Багато аспектів даної проблеми досліджують також інші вчені, див. зокрема: Лук'янова Е. А. Российская государственность и конституционное законодательство в России(1917-1933). — М., 2000. — С. 148-160; Исаков В. Б. Госпереворот: Парламентские дневники1990-1991. — М., 1995. — С. 240-242; Лучин В. О. Указное право в России. — М., 1996. —
С. 11-16; Лучин В. О. Конституция Российской Федерации: Проблемы реализации. — М.,2002. — С. 407-446.
20. Тихонова Е., Ющик О. Прийняття Конституції України — на законну основу / / Віче. — 1996.— № 1. — С. 3-11; Кривенко Л. Український парламентаризм: До питання конституційнихгарантій / / Віче. — 1996. — № 11. — С. 35-50; Теплюк М. О. Верховна Рада України: від
Декларації до Конституції України 1996 р. / / Український парламентаризм: минуле і сучасне. — К., 1999. — С. 198-215 та ін.
21. Про проведення всеукраїнського референдуму з питань прийняття нової Конституції України: Указ від 26 червня 1996 р. / / Урядовий кур'єр. — 1996. — 4 лип.
22. Телевізійне звернення Президента України Леоніда Кучми з нагоди підписання указу про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» / / Урядовий кур'єр. — 2003. — 7 берез.
2. Конституція України — основа модернізації держави та суспільства: Матеріали наук. конф.21-22 червня 2001 р., Харків / Упоряд.: Ю. М. Грошевий, М. I. Панов. — X.: Право, 2001.
3. Тацій В. Я., Тодика Ю. М. Проблеми становлення і розвитку українського конституціоналізму/ / Державне будівництво та самоврядування: Зб. наук. праць. — X., 2001. — Вип. 1. — С. 7-33.
4. Степанов И. М. Грани российского конституционализма (XX век) / / Конституционный стройРоссии. — М., 1992. — Вып. 1. — С. 30-31.5. Степанов И. M. Уроки и парадоксы российского конституционализма: Очерк-эссе. — М., 1996.— С. 3.
6. Авакьян С. А. Конституция России: природа, эволюция, современность. — 2-е изд. — М., 2000.— С. 229-232.
7. Кабышев В. Т. Конституционализм в современной России / / Государство и право на рубежевеков. Конституционное и административное право: Материалы всерос. конф. — М., 2000. —С. 8.
8. Богданова Н. А. Система науки конституционного права. — М., 2001. — С. 164.
9. Богданова Н. А. Категория «конституционализм» в науке конституционного права / / Российский конституционализм: Материалы междунар. конф. — М., 1999. — С. 137-138.
10. Орзіх М. Ф. Сучасний конституціоналізм — мета конституційної реформи в Україні / / Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.Жовтень, 2000. — О., 2001. — С. 133-141.
11. Кабышев В. Т. Вказ. праця. — С. 8.
12. Такий підхід вводиться в практику і на рівні наукових конференцій. Див.: Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Одеса, жовтень, 2000. — О., 2001.
13. Коток В. Ф. Референдум в системе социалистической демократии. — М., 1964. — С. 6-15;Круглов Р. Б. Референдум как высшая форма непосредственной демократии: Автореф. дис...канд. юрид. наук. — М., 1998. — С. 17-22; Сравнительное конституционное право. — М.,
1996. — С. 406-417; Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. /Отв. ред. Б. А. Страшун. — М., 1995. — Т. 1. — С. 79-93; Федоренко В. Юридична силареферендумів, плебісцитів / / Віче. — 2000. — № 8.
14. Сравнительное конституционное право: Учебное пособие. — М., 2002. — С. 227.
15. Федоренко В. Л. Парламентська реформа як предмет всеукраїнського референдуму 16 квітня2000 р. / / Парламентаризм в Україні: теорія і практика. — К., 2001. — С. 351.
16. Аналізуючи даний аспект стосовно конституційного референдуму 12 грудня 1993 р., на якомубула прийнята чинна Конституція Росії, О. А. Лук'янова пише: «На жаль, більшість науковихпраць та підручників настирно обминають особливості цього референдуму, згадуючи про нього,
як правило, лише одним абзацом, де констатується самий факт прийняття Конституції (напр.:Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. — М., 1998. — С. 58; Комаро-ва В. В. Формы непосредственной демократии. — М., 1998. — С. 29) обминають не випадково,
оскільки неправду писати не хочеться, а правду — або страшно, або кон'юктурно невигідно».Див.: Лук'янова Е. А. Российская государственность и конституционное законодательствоРоссии (1917-1933). — М., 2000. — С. 149. Від подібних недоліків, на жаль, не вільні і деякі публікації в Україні
17. Carre de Malberg. Considerations theoretiques sur la question de la combinasion du referendum avec le parlementarisme. «Annuaire de l' Instityt international du droit public». — Paris, 1931. —P. 259.
18. Тексти вказаних конституцій див.: Новые конституции стран СНГ и Балтии. — М., 1997.
19. Проблеми конституційного процесу відносно Конституції Росії ґрунтовно аналізує С. А. Авак'ян, див.: Авак'ян С. А. Конституция России: природа, эволюция, современность. — М., 2000.— С. 122-192. Багато аспектів даної проблеми досліджують також інші вчені, див. зокрема: Лук'янова Е. А. Российская государственность и конституционное законодательство в России(1917-1933). — М., 2000. — С. 148-160; Исаков В. Б. Госпереворот: Парламентские дневники1990-1991. — М., 1995. — С. 240-242; Лучин В. О. Указное право в России. — М., 1996. —
С. 11-16; Лучин В. О. Конституция Российской Федерации: Проблемы реализации. — М.,2002. — С. 407-446.
20. Тихонова Е., Ющик О. Прийняття Конституції України — на законну основу / / Віче. — 1996.— № 1. — С. 3-11; Кривенко Л. Український парламентаризм: До питання конституційнихгарантій / / Віче. — 1996. — № 11. — С. 35-50; Теплюк М. О. Верховна Рада України: від
Декларації до Конституції України 1996 р. / / Український парламентаризм: минуле і сучасне. — К., 1999. — С. 198-215 та ін.
21. Про проведення всеукраїнського референдуму з питань прийняття нової Конституції України: Указ від 26 червня 1996 р. / / Урядовий кур'єр. — 1996. — 4 лип.
22. Телевізійне звернення Президента України Леоніда Кучми з нагоди підписання указу про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» / / Урядовий кур'єр. — 2003. — 7 берез.