Правова охорона земель для дачного будівництва

Анотація

Статтю присвячено дослідженню сучасних проблем правового регулювання суспільних відносин
у сфері охорони земель для здійснення індивідуального дачного будівництва. Метою наукової статті
визначено здійснення правового аналізу правовідносин у сфері охорони земель для здійснення інди-
відуального дачного будівництва, встановлення прогалин у чинному національному законодавстві та
формулювання власних висновків і пропозицій із цієї проблематики.
У науковій статті досліджено збереження рекреаційних властивостей таких земель. Землі, які ви-
користовуються для дачного будівництва, виступають окремою складовою земель рекреаційного при-
значення, що входять до самостійної категорії земель України. У статті наголошується на дотриманні
засад стабільності та прогнозованості відносин у цій сфері, що виступають складовими принципу «пра-
вової визначеності». Дачне будівництво, як індивідуальне, так і колективне, здійснюється в межах
відповідних земельних ділянок, які використовуються для зведення об’єктів стаціонарної рекреації.
У цьому випадку йдеться про реалізацію громадянами права рекреаційного природокористування,
тобто природокористування з метою їх відпочинку та оздоровлення.
Визначено проблеми подвійного, інколи потрійного правового режиму використання та охоро-
ни земель для дачного будівництва та вибору ділянок для такої діяльності. Доведено, що основним
завданням охорони земель для дачного будівництва виступає передовсім забезпечення збереження їх
рекреаційних властивостей. Це стосуватиметься тих властивостей, які забезпечують режим нормаль-
ного відпочинку. В основу цього напряму охорони земель, що використовуються для дачного будів-
ництва, має бути покладено дотримання встановлених законом обмежень і заборон, які мають забезпе-
чувати належну охорону цих земель.
Обґрунтовано тезу про те, що прийняття розробленого у встановленому порядку детального плану
території виступає публічною процедурою, у доступі до якої не може бути відмовлено представникам
громади. Цим положенням забезпечується легітимність (тобто підтримка більшістю населення грома-
ди) прийнятої планувальної документації.
Для досягнення поставленої мети наукової статті використовувалися загальнонаукові й спеціаль-
но-наукові методи пізнання: діалектичний, формально-логічний (догматичний), логіко-юридичний.