Правовий захист учасників бойових дій та ветеранів війни

Анотація

Військовий конфлікт внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, який роз-
почався з 27 лютого 2014 р. (захоплення Криму) і триває по сьогоднішній день на Сході України,
потребує вирішення багатьох проблем, пов’язаних із соціально-економічним та правовим захистом
такої категорії суспільства, як військовослужбовці Збройних Сил України; інші утворені відповідно
до законів України військових формувань та правоохоронних органів; осіб, які у складі добровольчих
формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та тери-
торіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні
її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведен-
ня, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил
України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених
відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; постраждалих учас-
ників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону Укра-
їни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті узагальнено чинні нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини у сфері
соціального захисту учасників бойових дій та ветеранів війни. Визначено основне коло питань, які по-
требують подальшого законодавчого регулювання соціального захисту учасників АТО (ООС) та іншої
категорії осіб, які отримали статус ветерана війни-учасника бойових дій: створення єдиного реєстру
учасників АТО (ООС); «єдиного вікна» для отримання соціальних гарантій, передбачених законодав-
ством України, що дозволить забезпечити їм та їхнім сім’ям належний рівень соціального захисту;
створення дієвого механізму забезпечення житлом; підвищення ефективності існуючої системи пільг
та компенсацій для учасників бойових дій і членів їхніх сімей; створення системи психологічної та фі-
зіологічної реабілітації; забезпечення санаторно-курортним лікуванням; медичним обслуговуванням
та протезуванням.
Через брак коштів та недосконалість інфраструктури для забезпечення задекларованих соціаль-
них гарантій у ветеранів війни панує думка, що держава робить недостатньо для своїх ветеранів.
Готовність держави регулярно змінювати політику, бюджетні програми та норми законів – це
все те, що характеризує сучасні успішні моделі підтримки учасників бойових дій та ветеранів війни.
У кожній із цих моделей активну роль відіграє суспільство і органи місцевого самоврядування.
Система державної підтримки ветеранів в Україні потребує негайного перегляду і переформату-
вання. Поглиблене розуміння специфіки проблем функціонування недосконалої системи державної
підтримки ветеранів війни дає можливість переосмислити потреби, а відповідно, і переглянути форми
підтримки ветеранів війни – учасників бойових дій.