ПІДХОДИ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ УСКЛАДНЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Ключові слова:
законодавча діяльність, методи законотворчості, законодавча інженерія
Анотація
Закон створюється людьми! Відповідно, його зміст залежний не тільки від рівня компетентності
авторів, але і їхніх мотивів, які не завжди спрямовані на благо держави та суспільства. У статті ана-
лізуються мета, способи та засоби законотворення, розглядаються методи, здатні знижувати вплив
людського фактора на зміст закону та підвищувати результативність нормативного акта в контексті
його здатності створювати систему правил поведінки в реальному житті людей і досягати бажаного
законодавцем політичного результату.
Посилання
1. Мазурик К.З. Характеристика законотворчості та визначення чинників, які впливають на неї.
Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2 (1). С. 259–267.
2. Алєксєєнко Т.Ф. Мотивація, механізми і вікові передумови формування соціальної поведін-
ки особистості в групі. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal)/
pеdagogika. 2016. № 6. С. 10–13.
3. Соціологія права : підручник /за заг. ред. Л.М. Герасіної, М.І. Панова. Київ, 2003. 398 с.
4. Риндюк І.В. Удосконалення законодавства як правотворча діяльність. Науковий вісник Ужго-
родського національного університету. Серія Право. 2015. Випуск 34. Том 1. С. 40–43
5. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда; АН УРСР. Інститут мовознавства.
Київ : Наукова думка, 1970–1980.
6. Ганс Кельзен. Чисте правознавство: з додатком: Проблеми Справедливості. Київ : Юніверс,
2004. 496 с.
7. Оніщенко Н.М. Розвиток національної правової системи в контексті запитів громадянського
суспільства. Journal “ScienceRise: Juridical Science”. 2018. № 3(5). С. 4–9.
8. Макаренко Л.О. Суб’єкт правової культури: концептуальні засади дослідження. Journal
“ScienceRise: Juridical Science”. 2018. № 3(5). С. 15–21.
9. Ганжуров Ю. Законотворча діяльність як комунікативний процес. Політичний менеджмент.
2005. № 2. С. 89–102.
10. Лебедь Н.В. Стан законодавчої діяльності в сучасній Україні. Інвестиції: практика та досвід.
2011. № 15. С. 108–111.
11. Ришелюк А.М. Законотворчість в Україні : навчальний посібник. Київ: Інститут законодавства
Верховної Ради України, 2015. 334 с.
12. Лебедь Н.В. Законодавча діяльність як правова категорія. Державне управління: удосконален-
ня та розвиток 2010. № 9.
Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2 (1). С. 259–267.
2. Алєксєєнко Т.Ф. Мотивація, механізми і вікові передумови формування соціальної поведін-
ки особистості в групі. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal)/
pеdagogika. 2016. № 6. С. 10–13.
3. Соціологія права : підручник /за заг. ред. Л.М. Герасіної, М.І. Панова. Київ, 2003. 398 с.
4. Риндюк І.В. Удосконалення законодавства як правотворча діяльність. Науковий вісник Ужго-
родського національного університету. Серія Право. 2015. Випуск 34. Том 1. С. 40–43
5. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда; АН УРСР. Інститут мовознавства.
Київ : Наукова думка, 1970–1980.
6. Ганс Кельзен. Чисте правознавство: з додатком: Проблеми Справедливості. Київ : Юніверс,
2004. 496 с.
7. Оніщенко Н.М. Розвиток національної правової системи в контексті запитів громадянського
суспільства. Journal “ScienceRise: Juridical Science”. 2018. № 3(5). С. 4–9.
8. Макаренко Л.О. Суб’єкт правової культури: концептуальні засади дослідження. Journal
“ScienceRise: Juridical Science”. 2018. № 3(5). С. 15–21.
9. Ганжуров Ю. Законотворча діяльність як комунікативний процес. Політичний менеджмент.
2005. № 2. С. 89–102.
10. Лебедь Н.В. Стан законодавчої діяльності в сучасній Україні. Інвестиції: практика та досвід.
2011. № 15. С. 108–111.
11. Ришелюк А.М. Законотворчість в Україні : навчальний посібник. Київ: Інститут законодавства
Верховної Ради України, 2015. 334 с.
12. Лебедь Н.В. Законодавча діяльність як правова категорія. Державне управління: удосконален-
ня та розвиток 2010. № 9.
