Структура доданої вартості та оптимізація податкової бази

Анотація

Побудова соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає регулювання двох показників:
величину доданої вартості і пропорції її розподілу в суспільстві. Знову додана вартість визначає ефек-
тивність функціонування економіки, а пропорції її розподілу – соціальні стандарти в державі. Струк-
тура доданої вартості до сих пір не має загальновизнаної трактування. У структуру доданої вартості
безпідставно включаються зайві складники, які штучно збільшують її величину – податкову базу ПДВ
і ціну товарів/послуг для кінцевих споживачів. Оскільки не визначена структура доданої вартості,
ПДВ розглядається окремо від оподаткування її складників. Такий підхід не дозволяє оптимізувати
базу оподаткування і ставки основних податків.
У статті обґрунтована структура доданої вартості, яка визначається сумою факторних доходів фір-
ми – фонду оплати праці і прибутку, що включає підприємницький дохід, відсоток і ренту. Частка фонду оплати праці у створеній доданій вартості дає числову оцінку ступеня соціальної спрямовано-
сті економіки держави. Додана вартість обчислюється як різниця між вартістю вироблених товарів
і використаних матеріалів, сировини і нарахованої амортизації. Додана вартість і її складники ви-
значають основні об’єкти оподаткування, а, отже, і структуру податкової системи. Додана вартість є
об’єктом оподаткування ПДВ, а її складники визначають об’єкти оподаткування фонду оплати праці
і прибутку.
В Україні фонд оплати праці є базою єдиного соціального внеску, а різниця фонду оплати праці і
нарахованого соціального внеску є базою податку на доходи фізичних осіб. Об’єктивна оцінка величи-
ни доданої вартості дозволяє визначити базу трьох основних податків (ПДВ, на доходи фізичних осіб,
на прибуток), єдиного соціального внеску та істотно спростити їх адміністрування.