Юридичний зміст поняття електронної демократії
Анотація
У статті проаналізовано підходи до визначення поняття «електронна демократія». Автором було
досліджено вітчизняні та зарубіжні електронні ресурси та академічні джерела, в яких надаються
визначення цієї дефініції. Встановлено, що ґенеза назви «е-демократія» походить від ранніх інтер-
нет-форумів 90-х років ХХ ст. Порівняно визначення, які надані в україномовній та англомовній вер-
сіях вільній інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», а також у інших відомих довідкових ресурсах (зокре-
ма, в енциклопедії «Британіка»).
Автор зробив висновок, що політико-правова категорія електронної демократії містить як політи-
ко-соціологічні, так і юридичні аспекти. Автор звернув увагу на переваги так званого праксеологіч-
ного підходу, тобто визначення прямої електронної демократії у динаміці її розвитку. Було звернуто
увагу на те, що існує два підходи до розуміння е-демократії: як нової окремої форми демократії, що іс-
нує поряд із представницькою та прямою, тобто, фактично є третьою формою демократії; а також е-де-
мократія розглядається лише як електронна версія існуючих традиційних форм демократії (прямої тарепрезентативної). Автор розділяє другу позицію і вважає, що використання нових інформаційно-ко-
мунікаційних технологій не створює нового виду демократії, оскільки її сутність, як виду політи-
ко-правового режиму не змінюється, а міняється лише носій, через який реалізується волевиявлення
народу. Хоча при цьому свого характерного прояву е-демократія набуває саме у формі прямої (безпосе-
редньої), оскільки у репрезентативній формі демократії відсутня така необхідність опосередковувати
волевиявлення суб’єкта прийняття рішень за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Автором досліджено вузьке та широке розуміння е-демократії. У вузькому розумінні е-демократію
розглядають як використання електронної підтримки для забезпечення відповідних конституційних
прав, що вимагають тих чи інших формальних рішень; у широкому – врахування думки і залучення
громадян і організацій у політичні відносини і процеси. Також проведено порівняння визначень е-де-
мократія із тотожними дефініціями, які зустрічаються у науковій літературі – мережева демократія,
кібер-демократія, теле-демократія тощо.
За результатами дослідження автор дійшов висновку, що вивчення витоків формування поняття
е-демократії дозволяє більш глибоко опанувати різні сторони цього явища, яке містить у собі неви-
черпний потенціал свого прояву.
Посилання
topic/e-democracy.
2. Е-encyclopedia of Governance. SAGE Publications, London, 2006-2007, 1232 pages.
3. Clift S. E-democracy, E-governance & public network / S. von Clift // Open Source Jahrbuch 2004,
Berlin: Lehmanns Media, 2004, Pр. 317–331.
4. Дрожжинов В.И. Электронное правительство // Совершенствование государственного управ-
ления на основе его реорганизации и информатизации. Мировой опыт / Под ред. В.И. Дрожжинова.
М., 2002, С. 11–88.
5. Голычев А.А. Электронная демократия как фактор повышения политического участия граждан
современной России. Дисс. канд. полит. наук. М., 2006, 238 с.
6. Еvaluation of the Use of New Technologies in Order to Facilitate Democracy in Europe.
E-democratizining the Parliaments and Parties of Europe, Geneva & Florence, October 2003, p. 10. Електро-
ний ресурс. Режим доступу: http://www2.media.uoa.gr/people/tsaliki/wp-content/uploads/2010/07/
Report_eDemocracy_in_Europe_2004.pdf.
7. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering Website. Електро-
ний ресурс. Режим доступу: www.ijetae.com(ISSN 2250-2459, ISO 9001:2008 Certified Journal,
Volume 4, Issue 1, January 2014). Електроний ресурс. Режим доступу – http://www.ijetae.com/files/
Volume4Issue1/IJETAE_0114_109.pdf.
8. Вікіпедія. Електронна енциклопедія. Електроний ресурс. Режим доступу: Вікіпедія. Електро-
нна енциклопедія. Електроний ресурс. Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/E-democracy.
9. Вікіпедія. Електронна енциклопедія. Електроний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.
org/wiki/Електрона_демократія.
10. Леонид Волков, Фёдор Крашенинников. Облачная демократия. 2011 г Екатеринбург, октябрь
2010 – май 2011 года. Електроний ресурс. Режим доступу: http://cdem.ru/.
11. Вершинин М.С. Электронная демократия как компьютеро-опосредованная форма политиче-
ской коммуникации // Материалы международной научно-практической конференции «Коммуника-
ция: теория и практика в различных социальных контекстах. Коммуникация-2002» («Communication
Across Differences»), Ч. 1. Пятигорск : Изд-во ПГЛУ, 2002, с. 153–155.
12. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы разви-
тия : Монография, М., Прометей, 2004, 328 с.
13. Трофимов В.В. Формы электронной демократии и процесс формирования права в современной
России. Гл. 34 в Кн.: Государство. Конституция. Родина: к поискам национальной идеи и новой док-
трины государства. Москва : Проспект, 2015, 317 с.
14. Васильева С.В. Типология демократии: к вопросу о реальном наполнении системы осуществ-
ления гражданами власти и их участия в управлении делами государства. Електронний документ.
Режим доступу: www.hse.ru/data/2010/03/29/.../Васильева%20РПА%20сокр..doc.
15. Аndy Brack, Phil Noble, E-Democracy around the World: A Survey for the Bertelsmann
Foundation, Summer 2001 р. 1. Електроний ресурс. Режим доступу: http://web.umoncton.ca/umcm-
sitesgr/cybergouvernement/Noble.pdf.
16. Кононцева И.Е. Электронная демократия. Электронное пособие. КУ «Севастопольский центр
переподготовки и повышения квалификации работников органов государственной власти, органов
местного самоуправления, государственных предприятий, учреждений и организаций». Прото-
кол № 6 від 29.11.2012 року. Севастополь, 2012 р.
17. Macintosh A. «Characterizing E-Participation in Policy-Making», In the Proceedings of the Thirty-
Seventh Annual Hawaii International Conference on System Sciences (HICSS-37), January 5 – 8 2004,
Big Island, Hawaii.
18. Обрывкова Н.О. Электронная демократия в современном постиндустриальном обществе. Авто-
реферат дис. ... канд. полит. наук. СПб., 2006, 22 с.
19. Великанов К. О демократии обыкновенной, прямой и электронной // Отчественные записки
Выпуск журнала № 6 (57), 2013.
20. Брайан Форд. Жидкая демократия. Електроний ресурс. Режим доступу:
http://www.brynosaurus.com/deleg/deleg.pdf.
21. Волков Л., Крашенинников Ф. Посредственная электронная демократия. 13.02.2012, Элек-
тронный ресурс, Режим доступа: http://www.vedomosti.ru/opinion/news/1501361/posredstvennaya_
demokratiya.
22. Волков Л., Крашенниников Ф. Облачная демократия. – Екатеринбург, 2011. 64 с. Електроний
ресурс. Режим доступу: http://fyodor.su/.