ПОРЯДОК ПРИДБАННЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ ГРОМАДЯНАМИ В УКРАЇНІ
Анотація
Останнім часом в Україні все частіше піднімається питання про захищеність громадян. Це стосується не тільки гарантованості їхніх прав і законних інтересів охоронною системою держави, але, все частіше, ця проблема розглядається шляхом спроби людей самостійними діями забезпечити свою безпеку від суспільно небезпечних проявів. В умовах широкого розвитку приватної власності певне число жителів України вживають нових заходів безпеки, що гарантують їм невтручання в їхні справи й особисте життя. Такі дії знаходять своє втілення в різноманітних поведінкових актах: дехто наймає охорону, інші навчаються боєвим мистецтвам, а треті віддають перевагу придбанню зброї. У відношенні останнього дуже образно висловився М. Гастингс: “Зброя — продовження людської особистості. У руках слабких людей це, безсумнівно, вірно, у його руйнівній силі таїться якесь порочне чаклунство… Відносно не всі з них мають намір скористатися нею; але вони одержують задоволення, маючи при собі такого таємного
спільника. Коли вони стріляють, як поступають зрештою багато хто з них, це робиться не по браваді, а зі звірячого жаху”
Посилання
2. Франклин Э. Зимринг. Огнестрельное оружие, насилие и национальная политика// В мире науки. — М., 1992. — № 1. — С. 6–14.
3. Daniel P., King B. The Criminologist. — Spring 1973. — V. 8. — №28. — P. 50–58.
4. Canadian Security. — 1991. — September\October. — P. 21–22.
5. Бинецкий А. Э. Оружие. Что это? Предмет убийства или восхищения? // Закон и право. — М., 2000. — № 8. — С. 18–20.
6. Блюм М. М., Шишкін И. Б. Мисливська зброя: Довідник. — М., 1987. — С. 27.
7. Веденов Л. В. О мерах по контролю за лицензированием деятельности, связанной с оборотом гражданского и служебного оружия // Мир
безопасности. — М., 2002. — № 11. — С. 4–7.
8. Цивільний кодекс України від 18. 07. 1963. — Х., 1998. — С. 43.
9. Конституція України від 28. 06. 1998 //Відомості Верховної Ради України. — № 30. — С. 141.
10. Про затвердження Єдиного тарифу на послуги, пов’язані з придбанням, збереженням, обліком, перевезенням вогнепальної зброї,
боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, а також у відношенні предметів, на які поширюється дозвільна система: Постанова Кабінету
Міністрів України від 28. 12. 1995. — № 1060.
11. Про затвердження Інструкції Про порядок виготовлення, придбання, збереження, обліку, перевезення і використання вогнепальної,
пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, заряджених гумовими або аналогічними по
своїх властивостях метальними снарядами несмертельної дії, і зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових
матеріалів: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21. 08. 1998. — № 622. — К., 1998.
12. Про судову практику по справах про розкрадання, виготовлення, збереження й інших незаконних діях із зброєю, боєприпасами або
вибуховими речовинами: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 8. 07. 1994 // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984.
— № 51. — С. 1122.13. Пестун М. С. Понятие самодельного оружия // Ученые записки Саратовского юридического ин-та. — Саратов, 1964. — Вып. XI. — С.
177–183.
14. Рыбачук В. Предметы огнестрельного оружия, боеприпасов и взрывчатых веществ // Юридический вестник. — 1998. — № 2. — С. 61–
65.
15. Соколов Л. Ф. Уголовный закон об оружии. — Одесса, 1976. — С. 28.
16. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25–26. — Ст. 131.
17. Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17. 06. 1992 № 2471-ХII // Відомості Верховної Ради
України. — 1992. — № 35. — С. 517.
18. Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12. 10. 1992. — № 576.
19. Шелковникова Е. Д. Право граждан на оружие и личная безопасность: есть ли взаимосвязь? // Российский судья. — М., 2001. — № 8. —
С. 6–10.
