До питання конституційно-правового врегулювання статусу об’єднаних територі- альних громад в Україні.
Анотація
У статті зосереджена увага на тому, що конституційно-правова модернізація системи місцевого са-
моврядування спрямована, зокрема, на закріплення статусу територіальних громад основним суб’єк-
том місцевої демократії. Об’єднані територіальні громади зумовлюють перехід місцевого самовря-
дування на новий рівень. Аргументується, що наразі процес об’єднання територіальних громад слід
розглядати саме як їх право. При цьому одночасно виникає питання про межі можливого здійснення
такого суб’єктивного права.
Акцентується увагу на тому, що нормативно-правова база не завжди носить послідовний характер
відносно регулювання об’єднаних територіальних громад, а навпроти – спрямована на врегулюван-
ня окремих аспектів конституційно-правового статусу ОТГ. Стверджується, що законодавчі підвали-
ни для здійснення процесу об’єднання територіальних громад були закладені досить давно, проте за
змістом право на добровільне об’єднання могло бути реалізоване лише сільськими територіальними
громадами, оскільки не було впроваджено реального механізму для ініціювання такого процесу; не
було врегульовано процес об’єднання сільських територіальних громад з урахуванням принципу до-
бровільності та іншого.
Зазначається, що об’єднання територіальних громад або добровільний вихід територіальної грома-
ди зі складу ОТГ зачіпає інтереси не тільки законні інтереси місцевого населення, а відповідно – не тіль-
ки інтереси локального або регіонального рівнів, але і інтереси держави загалом. Наділення ОТГ таким
широким колом повноважень покладає підвищену відповідальність на ОТГ за прийняті в межах наданих
їм повноважень рішення та вимагає підвищеної охорони з боку держави від зловживань відповідними
суб’єктами. Відсутність законодавчо визначених понять (насамперед, відсутність поняття об’єднаної
територіальної громади), суперечливість та неузгодженість законодавства про місцеве самоврядуван-
ня несе в собі підвищений рівень небезпеки започаткування та подальшого систематичного прояву
негативних наслідків у практичній діяльності, а також певним чином гальмує завершення реформи
децентралізації. З огляду на зазначене пропонується внесення змін до Основного Закону в частині міс-
цевого самоврядування, що сприятиме більш якісній організації місцевого самоврядування в Україні.
Посилання
формування та перспективи розвитку. Вісник Запорізького національного університету. 2016.
№ 3. С. 78–85.
2. Баймуратов М.М. Феномен «розмежування повноважень» як основоположний інструмен-
тальний метод формування компетенції органів місцевого самоврядування в умовах муніципаль-
ної реформи в Україні. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Право. 2017.
Вип. 13. С. 132–153.
3. Чиж В.І., Сахно Т.А. Взаємозв’язок розвитку об’єднаних територіальних громад iз розвит-
ком регіону. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія :
Економічні науки. 2019. Вип. 52. С. 47–55.
4. Бібік Н.В., Шаповал Г.М. Аналіз міжнародного досвіду розвитку територіальних громад та
визначення напрямів його впровадження в Україні. Сучасний стан наукових досліджень та техноло-
гій в промисловості. 2019. № 2. С. 5–14.
5. Кондратинський О.С. Формування громадянських компетентностей територіальних громад
з використанням програмно-цільових підходів до управління місцевим розвитком : дис. … канд. наук
з держ. управл. Дніпро, 2018. 258 с.
6. Черних Є.М. Об’єктивне і суб’єктивне право: теоретико-правові аспекти співвідношення : авто-
реф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2008. 22 с.
7. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права : навч. посіб. К. : Знання, 2008. 333 с.
8. Рогач О.Я. Класифікація меж здійснення суб’єктивних прав. Науковий вісник Львівського дер-
жавного університету внутрішніх справ. 2011. № 3. С. 140–149.
9. Федоренко В.Л. Конституційне право України : підруч. / До 20-ої річниці Конституції України
та 25-ої річниці незалежності України. К. : Видавництво Ліра-К, 2016. 615 с.
10. Батанов О. Розвиток конституційного законодавства про статус територіальних громад в Укра-
їні: доктринальні та прикладні аспекти. Віче. 2015. № 12. С. 18–22.
11. Про місцеве самоврядування : Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр (дата звернення: 19.08.2019).
12. Балабаева З., Бойченко П., Маківничук К. Еволюція суб’єктності територіальної громади
в умовах реформи місцевого самоврядування. Актуальні проблеми державного управління. 2019.
Вип. 1. С. 106–110.
13. Дацій Н.В. Особливості розвитку територіальних громад: зарубіжний досвід. Вісник Націо-
нального університету цивільного захисту України. Серія : Державне управління. 2018. Вип. 2.
С. 334–340.
14. Шаповал Т. Про визначення конституційних гарантій суб’єктивних прав. Вісник Національ-
ної академії прокуратури України. 2010. № 2. С. 35–40.
15. Батанов О.В. Роль і значення Конституції України у розвитку компетенції місцевого самовря-
дування в умовах сучасних модернізацій них процесів. Публічне право. 2015. № 3. С. 72–80.
